Про це розповів сарненчанин католик Валерій Дубина, який приймав у себе гостя.
«Я живу недалеко від кордону з Німеччиною в кантоні Thurgau (Тургау) у Швейцарії, мені 64 роки, – розповідає Лео Віллігер – 18 жовтня я виїхав з дому через Баварію (Баварський ліс), Франконію, Саксонію (Дрезден), Згожелець, відвідав Вроцлав, Ченстохову, Краків, Заверці, Люблін, Хелм, Ковель, Манєвичі і сьогодні Сарни. Щороку, відколи померла моя мама, а це вже минуло 18 років, отже з 2002 року я в дорозі кожного року по чотири місяці. Я ніколи не одружувався, протягом восьми місяців я займаюсь типовою сільськогосподарською роботою – чорницею, вишнею, ожиною, малиною – це моя робота влітку, тоді як взимку я подорожую по всьому світу на велосипеді: п’ять разів був в Африці, чотири рази в Азії чотири рази в Америці та двічі в Австралії та Океанії. Це досить довгий шлях від Європи».
«Мене не лякає коронавірус. Я постійно в хорошій формі, завдяки тому, що я багато рухаюся, їзджу на велосипеді, – каже прочанин. – За останні 18 років я проїхав понад 100 000 км, проводячи час у довгих подорожах по всьому світу. На жаль, я не встигаю подорожувати Швейцарією, мені доводиться там займатися плодівництво, інакше грошей не мав би на подорожі. У мене є невелике фермерське господарство, і наступного року я виходжу на пенсію, і буду у фінансовому становищі стояти краще. Наразі через обмеження я не отримав візу, а мав амбіційний план поїхати до Шанхаю та Бангкока. Плани змінилися – я поїхав через Німеччину до Польщі, а потім в Україну [але не знаю, чи зможу я перетнути кордон].
Католицька Церква є надзвичайно важливою для мене («ungeheuer wichtig»), євхаристія та молитва».
