Стало відомо, хто стане головами Березнівської, Дубровицької та Млинівської райдержадміністрацій. Вони начебто перемогли у відкритому конкурсному відборі. Саме у такий спосіб, відповідно до нового законодавства, тепер повинні призначати голів (і районів, і областей), а не так, як раніше — кулуарно, після співбесід у Кабміні та Адміністрації президента.
Конкурс проводить Національне агентство з питань державної служби. На посаду у Дубровиці було шість претендентів, у Млинові та Березному — по п'ять. Минулого четверга ті, хто подав документи, проходили тестування та співбесіду у Києві, і вже на вечір конкурсна комісія назвала імена переможців. Після розпорядження президента, яке має бути протягом місяця, Млинівською РДА керуватиме 47-річний Петро Рухер, який наразі — помічник-консультант нардепа Олександра Дехтярчука, а за часів президентства Ющенка очолював Сарненську РДА. На минулих виборах пан Рухер балотувався до обласної ради від БПП. Головою Дубровицької РДА стане 43-річний Микола Петрушко, який працює директором комунального «Теплосервісу» у Дубровиці й на минулих виборах також балотувався від Блоку Петра Порошенка. Кажуть, його кандидатуру лобіював нардеп від БПП Василь Яніцький. На Березнівщині головуватиме 39-річний Віталій Люшин. Він донедавна керував державним підприємством «Рівненський інститут землеустрою», а нині працює технічним директором на ТзОВ «Березне-Землемір». На минулих виборах до місцевих органів влади пан Люшин балотувався від «Батьківщини», але навесні, коли його попередник написав заяву на звільнення, надавши перевагу депутатству, а не держслужбі, в ОДА одразу назвали пана Люшина наступним головою. Тоді ще вважали, що призначать його до початку конкурсів. Петро Рухер, майбутній голова Млинівської РДА: — Конкурс тривав з дев’ятої ранку і майже до 21-ї вечора. Загалом у цей день проводили відбір до 10 РДА в Україні. Усе відбувалося у три етапи, під час кожного з яких відсіювали людей, які не впоралися із завданнями. Першим було тестування на знання законодавства. Претендентам на посаду попередньо дали ознайомитися із 400 питаннями, які можуть випасти. На самому ж тесті було 40 питань. Потрібно було відповісти мінімум на 23, аби пройти до наступного етапу. У мене було 35 правильних відповідей. Опісля кандидати розв’язували ситуаційні завдання. Наприклад, нам потрібно було розповісти, як би діяли під час внесення змін до символіки району та під час преміювання працівників. На підготовку давали півтори години, відповіді транслювали на великому екрані. Останній етап – співбесіда, під час якої перевіряли, як людина орієнтується у ситуації в районі, Україні, чи знає про реформи, чи може обґрунтувати свої позиції, наприклад, щодо залучення інвестицій. Переможців визначали за кількістю балів, набраних під час трьох етапів. Окрім переможця, також визначали резервного кандидата, який без конкурсу займе посаду, якщо протягом року вона знову буде вакантною. Втім, на Млинівщину резервного кандидата не відібрали. Як на мене, нинішня система вибору голів РДА хоч і складніша, але значно ефективніша, адже під час відкритого конкурсу – більш якісний відбір. Раніше, коли ОДА сама готувала подання на Адміністрацію Президента, був досить суб’єктивний вибір, а коли лобіюють чиєсь призначення, то це не завжди людина з найкращим рівнем компетентності. Зауважень до того, як проходив конкурс, ні в кого не було. Якщо хтось сумнівається у прозорості, може переглянути відео з відбору і оцінити рівень підготовки всіх, хто брав участь. У комісію входять також представники громадських організацій. У чотири райони з десяти, до слова, комісія не обрала голів, бо не схвалила жодну кандидатуру. Зазначу, що я до конкурсу готувався кілька днів. Проглядав законодавство, адже воно з часів, коли я працював у РДА, дещо змінилося.