Варто уважніше поставитися до вибору посуду: він впливає не тільки на смак і якість приготовленої їжі, але і на здоров`я. Учені та медики застерігають від потрапляння в наш організм токсичних речовин в результаті використання деяких видів посуду. Виробники стверджують, що причин для занепокоєння немає: досить правильно користуватися кухонним начинням і знати, з чого воно зроблене і для чого призначене. У кожного посуду є свої переваги. Але є й недоліки.
Алюміній: не кожного дня Цей посуд легкий, не дуже дорогий і досить довговічний. Швидко поширює тепло, не піддається корозії. Але основний ризик — можливість токсичної дії алюмінію на кісткову і нервову систему. Його частинки потрапляють в організм в результаті контакту з кислими продуктами (томати, лимон, абрикос, щавель...). Дослідження, проведене у Франції в 2000 році, виявило підвищення ризику виникнення хвороби Альцгеймера серед тих, хто пив водопровідну воду з вмістом алюмінію більш ніж 100 мікрограмів на літр. Тож алюмінієвий посуд можна використовувати, але час від часу. Якісний алюмінієвий посуд має досить товсті стінки і міцну окисну плівку, що захищає від окислення під дією кислих продуктів, — такий посуд найбільш безпечний.
Силікон: дослідження тривають Силіконовий посуд має природні антипригарні властивості: будь-яку готову страву легко витягти, просто відігнувши край еластичної форми. Вона особливо зручна для приготування виробів з тіста і менше підходить для суфле і запіканок — через ефект запотівання, який дає силіконова поверхня. Тому страви краще виймати з форми негайно, ще гарячими, щоб зберегти рум`яну хрустку скоринку. Стійкість силікону до впливу високих температур досі вивчається: один з різновидів цього посуду (на базі насиченого киснем силікону) був заборонений у Швейцарії через потенційну небезпеку для здоров`я. Наша порада: вибирайте форми з максимальною термостійкістю і не перевищуйте рекомендовану температуру. Нержавіюча сталь: якість надовго Найпоширеніший матеріал для виготовлення сковорідок і каструль — сплав заліза, хрому та нікелю. Посуд з нержавіючої сталі міцний, практичний і безпечний. Проте людям з алергією на нікель такий посуд використовувати не рекомендується. Маркування "Сталь 10/18" або "Хірургічна сталь" означає, що ця сталь дуже високої якості, стабілізована і стійка до корозії. Такі вироби не слід перегрівати: поліровані поверхні чорніють і покриваються незмивними плямами. Наша порада: вибирайте якісний товстостінний посуд з дном типу "сендвіч", яке рівномірно розподіляє тепло, даючи можливість готувати з мінімальною кількістю масла і води. Краще кришки з нержавіючої сталі: вони відбивають тепло всередину посуду, дозволяючи скоротити час термообробки.
Пластик: не перегрівати Посуд легкий, не б'ється, добре зберігає продукти, відрізняється невисокою ціною і компактністю. Найчастіше ми використовуємо його для приготування їжі в мікрохвильовій печі. Однак не весь пластмасовий посуд термостійкий. Тому нагрівати його не рекомендується — за винятком спеціальних ємностей, призначених для розморожування продуктів. При тривалому або сильному нагріванні молекули пластмаси можуть проникнути в їжу, особливо в продукти, що містять жир. Не рекомендується класти гарячу або жирну їжу в пластикові ємності (жир легко вбирає в себе всі шкідливі речовини). Те ж саме можна сказати й про харчову плівку. Отож пластик ідеальний для сухих і холодних продуктів. При розігріванні їжі в мікрохвильовій печі віддавайте перевагу склу.
Мідь: для особливих випадків Вона добре тримає тепло, швидко нагрівається, повільно остигає, їжа не пригорає. Недолік — здатність до окислення: мідь може вступати в реакцію з азотною кислотою, яка міститься у миючих засобах. Часто зсередини посуд покривають іншим металом, щоб мідь не стикалася безпосередньо з продуктами. Якісний посуд з міді коштує дорого. Такий посуд можна використовувати для приготування варення — ідеальний розподіл тепла вбереже від пригорання цукру.
Кераміка: традиції й екологічність Кераміка не виділяє ніяких шкідливих речовин. В горщиках з невипаленої глини можна готувати без води і жиру — якщо попередньо ненадовго опустити посудину у воду. Але неглазуровану кераміку не можна мити з використанням миючих засобів. Кераміка досить важка, громіздка і б`ється. Крім того, холодну кераміку не можна ставити в розігріту духовку. Але читайте маркування — фарби, якими покрито посуд, можуть виділяти токсини.
Чавун: майже ідеал Посуд міцний, довговічний, рівномірно нагрівається, добре витримує високі температури. Знавці наполягають на сковородах і сотейниках без покриття: приготовлена в них їжа має найкращі смакові якості. Перед початком використання чавун слід прогріти з невеликою кількістю олії, а після використання — протерти серветкою, просоченою олією, і зберігати в такому вигляді.
Скло: тендітна краса Посуд зі скла екологічний, достатньо практичний, виглядає дуже естетично, його можна використовувати і для приготування страв, і для їхньої сервіровки. Але він б`ється, не витримує контрасту температур, іноді його важко відмити. Звертайте увагу на маркування — там вказані ступінь термостійкості і те, чи не б'ється цей посуд і чи є він ударостійким.
Дерево: природність Головний недолік: якщо поверхня пошкоджена і на ній залишаються мікрочастинки їжі, це створює сприятливий ґрунт для мікробів. Найбільш стійким в цьому відношенні вважається бамбук. Дерев`яне начиння можна чистити крупною сіллю і протирати білим оцтом, це дозволить усунути і мікробів, і запахи.
Увага до антипригарного покриття Воно дозволяє готувати з мінімальною кількістю олії і дає можливість харчуватися з більшою користю для здоров`я. Але використовувати сковорідки і каструлі з антипригарним покриттям варто тільки високої якості. Експерти попереджають: використання посуду з низькоякісним полімерним покриттям може бути пов`язано з ризиком виділення канцерогенних речовин. Для чищення посуду такого типу не можна використовувати абразиви та нагрівати його до високих температур, особливо без їжі. Змінювати посуд з антипригарним покриттям потрібно, як тільки порушується його цілісність і поверхня втрачає первісний вигляд.
