Жителька села Зоря Марія Король звернулася до нас зі скаргою на керівника малого приватного підприємства «Пожсервіс» Феодосія Шкіндера, котрий заборгував її онуку Володимиру Бондарчуку зарплатню.
Жителька села Зоря Марія Король звернулася до нас зі скаргою на керівника малого приватного підприємства «Пожсервіс» Феодосія Шкіндера, котрий заборгував її онуку Володимиру Бондарчуку зарплатню. — На території комбікормового заводу с.Зоря, — розповіла Марія Король, — підприємець у 2001 році орендував приміщення, в якому облаштував цех з виготовлення піддонів для склотари. Кілька місяців у цьому цеху працював мій онук Володимир. Коли у Феодосія Шкіндера розпочалися перебої з виплатою зарплатні, онук, деякий час ще попрацювавши, звільнився. При звільненні отримав довідку за підписом керівника підприємства та бухгалтера Е.Борисюк, у якій вказано розмір боргу (114,21 грн. за листопад та 199,95 за грудень 2001 року) і повідомлення про те, що заборгованість буде погашена протягом квітня 2002 року. Втім, ніяких грошей онук у квітні не отримав. Його ще «годували» деякий час обіцянками. Врешті, наприкінці 2002 року він звернувся з заявою в обласну прокуратуру. Звідти справу передали в міську прокуратуру, а та, в свою чергу, — у прокуратуру Рівенського району. Не дочекавшись звідти відповіді, я пішла особисто на прийом. Помічник прокурора Оксана Сінкевич пояснила мені, що вплинути якимось чином на Феодосія Шкіндера вони не можуть, оскільки той переховується і встановити місце його проживання немає можливості. Зверталась я в обласну державну інспекцію праці. Там теж відповіли, що не можуть розшукати Феодосія Шкіндера, оскільки це компетенція слідчих органів. Головний державний інспектор праці Рівенської області Олексій Борис прокоментував цю справу так: — Наша інспекція не проводить розслідувань. Ми здійснюємо лише документальні перевірки підприємств щодо дотримання ними законодавства про працю. А займатися розшуком зниклих підприємців — справа слідчих органів, тобто міліції та прокуратури, які можуть звернутися в адресне бюро, податкову інспекцію, відділ статистики, Пенсійний фонд, щоб з’ясувати місцеперебування людини. Давши відповідь «не можемо знайти», в прокуратурі просто відмахнулися від проблем цієї людини. Щодо конкретного випадку з невиплатою зарплатні, то це кримінальна справа. І відповідно до статті 175 Кримінального кодексу України, керівнику підприємства за умисну безпідставну невиплату зарплатні загрожує або штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів (1700-5100 грн.), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати зарплатні, карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів ( 8500-17000 грн.), або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. А обирати покарання для керівника підприємства має прокуратура або суд. Взагалі, з приводу невиплати зарплатні можна звертатись, по-перше, в комісію з трудових спорів, яка, відповідно до Кодексу законів про працю, має створюватись на підприємстві, якщо там працює понад 15 чоловік. Рішення такої комісії передається у виконавчу службу і на користь працівника стягуються кошти. По-друге, можна звертатись у Державну інспекцію праці. Інспектор в такому випадку перевірить підприємство, складе акт про порушення, вручить припис щодо його усунення. Якщо надії на те, що в місячний термін порушення буде усунене, немає, складається протокол на підставі статті 41 Адміністративного кодексу і матеріали передаються в суд. Той, у свою чергу, може покарати керівника підприємства штрафом від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів (255-850 грн.). Ще дві можливі інстанції для звернення з приводу невиплати зарплатні — прокуратура і суд. З прокуратури, як правило, відразу звертаються до нас, а суд має право притягнути до відповідальності керівника підприємства за несвоєчасну виплату зарплатні (ст. 115 Кодексу законів про працю) чи несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником ( ст.116). Якщо коштів на рахунку підприємства не виявиться, Державна виконавча служба здійснює розпродаж майна підприємства і розраховується з найманим працівником. Заступник прокурора Рівенського району Максим Ахсаров, коли кореспондент газети звернулася з проханням з’ясувати, як вирішилась справа Володимира Бондарчука, повідомив, що тому надсилали лист-відповідь з прокуратури. Інша справа, що його десь могли загубити на пошті. Він також висловив невдоволення роботою своїх підлеглих, які займалися розглядом цієї справи і не довели її, як потрібно, до кінця. Щоб виправити помилку, він порадив Володимиру Бондарчуку ще раз підійти в прокуратуру і повторно подати заяву на розгляд.
