За вказівкою прем’єр-міністра Юлії Тимошенко майже 30 мільйонів гривень виділено на добудову другого корпусу обласного онкологічного диспансеру. Місцева влада пообіцяла завести хворих у нове приміщення вже на початку наступного року. Яка нині ситуація у диспансері та чи почалися будівельні роботи, з’ясовував кореспондент «РВ» з головним лікарем Рівненського обласного онкодиспансеру Григорієм Максимяком.
— Якою на сьогодні є ситуація з онкозахворюваннями на Рівненщині? — В області є 16 200 онкохворих. Це ті люди, які проходять лікування та перебувають на обліку в диспансері. Тобто кожен 80-й мешканець Рівненщини хворіє на рак. Показники захворюваності почали різко зростати після аварії на Чорнобильській АЕС. Значно почастішали випадки раку молочних залоз. Збільшилась кількість дітей, у яких виявляють пухлини. — Наскільки нагальна потреба у будівництві нового корпусу онкологічного диспансеру? — Один новий корпус ми відкрили ще в 2001 році. У ньому розміщено 120 хворих. У старому приміщенні на вул. Жоліо-Кюрі лежать ще 90 хворих терапевтичного профілю. Тамтешні умови знають всі — вони навіть не відповідають елементарним вимогам до онкологічної установи. Зараз лише приблизно 50 відсотків хворих отримують лікування безпосередньо в онкологічному диспансері. Решта — в інших лікарняних закладах. Але є специфічні операції, які роблять тільки в онкодиспансері. В ідеалі хворий має прийти, протягом двох днів обстежитися і одразу піти на операцію. На жаль, сьогодні хворі мусять тиждень-два чекати на операцію. В нас працює лише три операційні, і щодня в середньому проводиться 12-15 операцій. Тому основним завданням є створення в області потужного онкологічного центру, який зможе надавати допомогу мешканцям всієї області. Із зведенням другого нині недобудованого корпусу ми отримаємо 240 ліжкомісць, які практично на якийсь час повністю закриють проблему лікування хворих. — Чи надійшли вже гроші — 29 мільйонів гривень, обіцяні прем’єр-міністром Юлією Тимошенко? — Є постанова Кабінету Міністрів про виділення коштів зі стабілізаційного фонду Державного бюджету. Фактично це означає, що гроші є. З дня на день вони будуть перераховані. — Чи вже відома будівельна організація, яка ці кошти освоюватиме? — Генеральний підрядник ще не визначений. Ми маємо рішення Міністерства економіки про проведення спрощеної процедури тендеру. Але це не означає, що тендера взагалі не буде. Згідно з законом, я поки не можу назвати його учасників, доки не буде підписано договір. Втім, брати участь у будівництві попередньо будуть 12-15 фірм. Терміни спорудження корпусу — до кінця року. В тиждень треба буде освоювати близько 2 мільйонів гривень. Обсяг робіт дуже великий, і жодна з будівельних фірм самостійно не зможе його виконати в такий стислий термін. Розпочати будівництво плануємо вже з понеділка. — Чи реально встигнути добудувати корпус до кінця року? — Питання «чи реально» сьогодні не стоїть. Треба встигнути. Згідно з тим графіком, який поданий Кабміну, встигнути можна. — Скільки ще потрібно коштів, щоб повністю завершити будівництво обласного онкодиспансеру? — За 29 мільйонів гривень, виділених урядом, ми лише завершимо будівництво пускового комплексу другої черги. Але цього вистачить, щоб перевести сюди хворих зі старого приміщення. Потім будуть будуватися друга і третя черги. Загалом потрібно 91 мільйон гривень. — Де і за які гроші братимете обладнання? — Мінімальна необхідна база сучасного обладнання для діагностики і лікування в нас вже є. Нещодавно ми отримали достатньо нових приладів. Наприклад, найближчим часом встановимо новий гама-терапевтичний апарат. Також Юлія Тимошенко пообіцяла, що гроші на обладнання будуть виділятися урядом окремо. — Наскільки ефективним на Рівненщині є лікування онкозахворювань? — В нашій області один з найнижчих показників смертності в Україні. Сьогодні більше постає питання не лікування, бо методики вже розроблені і вони достатньо ефективні. На перший план виходить виявлення хвороби. Бо лікування на першій і на третій стадії хвороби — це різні речі. Ймовірність повного одужання після лікування захворювання на першій стадії наближається до 100%. А в третій ефективність лікування — близько 40%. Тому найбільша потреба в діагностичній апаратурі, а ще велике значення має санітарна культура населення — люди повинні регулярно обстежуватися, щоб якнайраніше виявити недугу. Кажуть, що в Ізраїлі краще лікуватися, ніж у нас. Однак треба враховувати, що там більшість операцій здійснюють на першій-другій стадіях. А в Рівному — на третій. За державною програмою «Онкологія» держава забезпечує лише до 20% витрат на лікування. Решта лягає на плечі хворого. Основний фінансовий тягар — це хіміотерапія. Є різні препарати, які коштують і по 15 тисяч, і по 20 тисяч гривень. Але є й препарати, які коштують у десятки і сотні разів дешевше, але й ефективність їх буде різною. Втім, у нашому закладі без допомоги ніхто не залишається.
