На момент Чорнобильської катастрофи в межах 30-кілометрової зони відчуження проживали 533 вагітні жінки. Всі ці мами, опромінені радіацією, згодом народили дітей в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Який стан здоров’я цих жінок і дітей і тих, які зараз живуть в радіаційно контрольованих регіонах — а це 72 райони п’яти областей України, в тому числі й Рівненської? Про це розмова з Юрієм Антипкіним, директором Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.
— Різкого сплеску онкогематологічних захворювань, на щастя, не відбулося. Рівень онкології й лейкемії в дітей сьогодні — такий же, який був і до Чорнобиля. Щоправда, розподіл лейкемій у дітей змінився. Якщо раніше більш уразливими були діти до 12 років, то зараз частіше уражаються діти після 12 років. Нас дуже турбує те, що після вибуху на ЧАЕС постраждала ендокринна система жіночих і дитячих організмів. Кількість злоякісних утворень після 1986 року різко збільшилася. Маю на увазі рак щитовидної залози. Інші зміни, що вплинули на формування інших патологій, торкнулися імунної системи дітей. Частіше почала уражатися ендокринна система (це стосується не лише щитовидної залози). Різко зросли метаболічні порушення. — Чи вдалося зменшити ризик занедужати тим дітям, яких у перші дні вивезли подалі від Чорнобиля? — Якби не евакуювали, наслідки тієї біди були б набагато гірші. Та, на превеликий жаль, повністю убезпечити тих дітей від маловідомих на той час загроз не вдалося. Діти, які були опромінені, але вивезені за межі 30-кілометрової зони, як і діти, що народжуються й проживають у зонах радіаційного контролю, у порівнянні з однолітками більш схильні до інфекційних захворювань, формування соматичних захворювань. Це не серйозні захворювання, проте їхня частка збільшується. Маю на увазі гострі респіраторні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, серцево-судинні захворювання тощо. Складність полягає у тім, що такі захворювання перебігають більш мляво, приховано, без явних симптомів, з усілякими ускладненнями. — В Україні підростають чимало дітей ліквідаторів аварії на ЧАЕС. — Кількість успадкованих мутацій у дітей ліквідаторів не збільшилася. Якщо ж поділити цих дітей на групи, залежно від термінів їхнього зачаття, простежується наступна закономірність: у дітей, зачатих у перший місяць після ліквідаторських робіт, є ризик успадкування мутацій більш як удвічі більший, ніж у звичайних дітей. Звідси важливий висновок: статеві клітини чоловіків більш істотно піддані впливу радіації. У наступний період цей вплив нівелюється. Маю на увазі ті мутації, які можуть передаватися з покоління в покоління. Відомо, що тривалість життя людини — вища, ніж у рослин або комах, чиї мутації також досліджуються після Чорнобиля вченими іншого профілю. Біологи вже відзначили зміни в другому, третьому і наступному поколіннях. А в людей період мутирування набагато триваліший. Зрозуміло, всі ми насторожі... — Якщо в Україні раптом скасують нині діючі заборони на споживання продуктів харчування, виготовлених на територіях «чорнобильських» зон... — ...то жінки, котрі мріють про потомство, точно так само будуть насичувати свій організм радіонуклідами й передавати ці радіонукліди своїм дітям. Глибоко помиляються ті люди, які говорять, що за 25 років радіація «випарувалася»! У перші роки після катастрофи на ЧАЕС люди все-таки більш серйозно ставилися до власного здоров`я. Зараз не бояться їсти нічого, що виростає в «зонах». Наші дослідження деяких плацент показали: якщо жінки нехтують правилами вживання здорової чистої їжі, наявність радіонуклідів їм гарантовано...
