Випадок із рівнянкою Олександрою Сулеймановою має стати повчальним для інших мешканців багатоквартирних будинків Рівного. Вона може позбутися житла через нехтування думкою навколишніх. Співчутлива жінка у тісній квартирі «малосімейки» утримує чималу кількість підібраних на вулиці собак і котів, що створює незручності її сусідам.
Небажання миритися із постійним смородом та багатоголосим гавканням, які доносяться із квартири №43, змусило мешканців будинку №12 з проспекту Князя Романа звернутися з листом до газети: «Наша сусідка Олександра Сулейманова утримувала раніше у квартирі трьох собак, а з січня минулого року вона підібрала ще п’ятьох. Крім цього, у неї в квартирі жило 14 котів. Собаки п.Сулейманової не дають нам спокою. Вони постійно гавкають, скавчать, виють, б’ються між собою, в тому числі і вночі. Всі ці звуки доносяться крізь стіни у наші квартири. Раніше жінка своїх собак хоч вигулювала, а останні два роки уже цього не робить. А щоранку о 5-6 годині виносить їхні та котячі екскременти й сміття у двір і спалює. З цього часу і в нас та наших дітей починається підйом, бо, почувши, що господиня прокинулася і вийшла, собаки починають вити. З квартири №43 доноситься такий сморід, як з громадського туалету. Через це ми не можемо відчинити у своїх оселях кватирки чи вийти на балкон. Через другий поверх, на якому живе громадянка Сулейманова, коли вона відчиняє з квартири двері, ми змушені пробігати, щоб не задихнутися, а у під’їзд боїмося випускати дітей, щоб вони не підхопили від підібраних сусідкою тварин якусь інфекцію. Не заходять у квартиру пенсіонерки через сморід ні діти, ні інші родичі, — спілкуються на вулиці. Спочатку ми намагалися мирним шляхом вирішити цю проблему з сусідкою. Зверталися до її дітей ( у жінки троє доньок), щоб вони якось на матір вплинули. Але це не допомогло. Потім ми неодноразово скаржилися у ЖКП «Промислове» та дільничному міліціонеру. У лютому торік майстер з ЖКП та санітарний лікар приходили до нашої сусідки, однак вона їм не відчинила двері. Тоді майстер зв’язалась з донькою п.Сулейманової Джамілею, яка є основним квартиронаймачем цієї квартири. Та пообіцяла до літа матір з квартири забрати і розпочати у ній ремонт. Ми погодилися зачекати до літа. Але й після цього нічого не змінилося. Ми направили скаргу в управління житлово-комунального господарства. Звідти прийшла комісія, але сусідка їй теж не відчинила. Тож нам лише пообіцяли виселити Олександру Сулейманову за місцем прописки (жінка зареєстрована у Здолбунові). Але й цього не було зроблено. Ми звернулися у міську прокуратуру, Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, направили лист міському голові Віктору Чайці. В результаті нашу сусідку оштрафували… аж на 17 гривень. Щоправда, донька Джаміля, як повідомив нам начальник міського управління житлово-комунального господарства Юрій Собчук, зобов’язалася переселити матір за місцем прописки до 1 січня цього року і відремонтувати квартиру. У разі невиконання цього, за порушення санітарно-гігієнічних норм утримання квартири, пообіцяв нам він, будуть підготовлені документи в суд на відчуження квартири. У січні з Італії приїхала друга донька Олександри Сулейманової Оксана. Вона вивезла частину собак, розпочала у квартирі ремонт і пообіцяла нам, що це більше не повториться. Ми їй повірили. Але вже на третій день ремонту Олександра Сулейманова вигнала працівників, які робили ремонт. А донька поїхала до Італії. Що ж нам тепер робити? Скільки це усе терпіти? А раптом сусідці захочеться у квартирі ще й слонів завести?» Щоб вирішити цю проблему, міська влада збирається відібрати квартиру, в якій проживає п.Сулейманова. Відповідні матеріали, запевнив Юрій Собчук, до суду уже подані. До таких радикальних заходів у Рівному вдаються вперше. Адже досі, за словами п. Собчука, аналогічні скарги (щорічно їх надходить до управління 10-12) вирішували мирним шляхом. Взагалі ж, скарги на сусідів і труднощі з їх вирішенням виникають через відсутність законодавчих норм, які б обумовлювали правила співжиття з сусідами у багатоквартирних будинках. Сама Олександра Сулейманова ні в чому винною себе не вважає. Жінка, яка рік тому поховала сина і, можливо, через це поводиться не зовсім адекватно, живе у квартирі одна. У розмові з кореспондентом «РВ» п.Сулейманова розповіла, що утримує зараз одного собаку з двома щенятами та п’ятьох котів, але зізналась, що раніше у її двокімнатній квартирі водночас мешкало до 10 котів та семи собак: — Я бездомних тварин не підбираю. Їх приносила моя внучка, яка нині мешкає в Італії. Викинути їх не можу, бо вони мені довірилися. Я їх доглядаю, вигуляю, поробила їм щеплення. Близько 300 гривень щомісяця у мене йде на утримання котів та собак. Потім їх віддаю знайомій, яка їх через оголошення в газеті дарує людям. А сусіди моїх тварин ненавидять, підсипають їм отруту, погрожують мені психіатричною лікарнею. Чому так поводяться? Чому скаржаться на мене? Думаю, що просто хтось поклав око на цю квартиру. Ви ж знаєте, як у нас старих людей з житла виживають, щоб ним заволодіти. Кажуть, що тут хтось високопоставлений задіяний. Чому я не їду до Здолбунова, щоб сусіди не скаржилися? А чого я туди маю перебиратися, як усе життя прожила тут?
Коментарі: Донька п. Сулейманової Оксана: — Що я можу на це сказати, коли я — в Італії, а мати в Україні. Що я могла, те зробила. Моя мати у квартирі цій не прописана. То хай її виселяють. А чого відбирати квартиру — не розумію. Анатолій Міліщук, начальник міського управління ветмедицини: — У правилах утримання тварин не вказано, скільки саме їх може бути в квартирі. Головна вимога — щоб витримувалися санітарні норми, а значить, щоб був відповідний догляд, щоб тварини не заважали іншим мешканцям. Однак через те, що у правилах чітко не зазначено норми утримання тварин, довести факт їх недотримання тяжко. До речі, торік своїх тварин громадянка Сулейманова не щеплювала. Юрій Ромець, заступник головного лікаря міської санепідемстанції: — Санітарних норм щодо кількості тварин, яка може утримуватися у квартирі, в державі немає, так само як немає санітарних норм утримання житла. Тож компетенція ЖКП розбирати скарги на мешканців, які утримують тварин, і подавати на них позови до суду. Ми можемо бути лише у складі комісії, яка робить обстеження їхнього помешкання. Якщо ж суд прийме відповідне рішення, тоді мешканців, які заважають нормально жити сусідам, з житла виселяють, при потребі примусово лікують.
