З парадного до чиновників не потрапиш?

Доступ — тільки «ходячим», а людині в інвалідному візку — зась. Доступність приміщень поштових відділень, бібліотек та шкіл у Рівному обстежували волонтери благодійного товариства «Разом». Як виявилося, не всі з них мають пандуси, а наявні — не завжди підходять для інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату.

Петро Буткевич, голова Рівненського товариства інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату: — Я неодноразово сам вивчав цю проблему. У Рівному мешкає щонайменше 300 осіб, що пересуваються на візку. Можливо, й більше, якщо врахувати ще бійців АТО, які отримали тяжкі поранення на фронті, та пацієнтів з поламаними ногами. Найперша наша проблема — це просто вийти з дому, особливо в багатоповерхівках. Ліфти є не усюди, та й ті бувають завузькими для візка, а від самого ліфта до вхідних дверей треба подолати ще кілька сходинок. На вулицях часто немає заїздів на тротуари або вони зроблені під незручним кутом. Важко об'їхати конуси-перешкоди на асфальті, якими обгороджують частину вулиці від заїзду автомобілів. Про підземні пішохідні переходи взагалі мовчу, з таким нахилом легко перекинутися і розбитися. Потрапити до багатьох будівель у місті просто неможливо — заважає високий поріг або відсутність пандуса з поручнями. Наприклад, біля міської ради на вул. Соборній є спеціальні рейки для візків. Однак колеса не усіх візків туди входять, та й нахил там відчутний. І якщо навіть заїдеш на перший поверх, то вище інваліду дістатися уже ніяк. Те саме у будівлі на Поштовій, де відбуваються сесії міської ради і розташовані кілька міських управлінь — нагору не потрапиш. З будівлею обласної ради та ОДА, що на майдані Просвіти, ситуація дещо краща, пандус є. Та якщо раніше я входив до обласної громадської ради, то згодом був змушений відмовитися від членства через фізичні незручності — наприклад, проходить засідання у кабінеті 201 облради, але ліфт саме на другий поверх не їде! Як я на візку доберуся? Кнопки виклику, які облаштовують біля будівель, часто не працюють. Тож особливого сенсу в них немає. Пандуси при магазинах, аптеках та інших закладах так само є не усюди, і часто вони неправильно облаштовані, без додержання державних будівельних норм. Наприклад, формально пандус є, але він не суцільний, слизький, нахил неправильний або там немає поручнів — тобто донизу з'їдеш, а нагору забратися без сторонньої допомоги не вийде. Пам'ятаєте, як 2009-го тодішній голова ОДА Віктор Матчук та міський голова Володимир Хомко їздили в інвалідних візках, випробовуючи міські пандуси? Обидва ледве з них не звалилися… Громадський транспорт також не для нас. У маршрутку не заїдеш, а тролейбусів з низькою підлогою — одиниці. Єдиний вихід для багатьох інвалідів-рівнян — це пересування у «Інватаксі», на яке постійно черга. Навіть до церкви на візку не потрапити, бо храми теж розташовані на підвищенні. Винятки — це хіба великі супермаркети і торгові центри, деякі банки, міська лікарня, «Інваспорт» та ЦНАП. Там принаймні є умови для заїзду або можна попросити когось про допомогу. Більш-менш нормально можна заїхати до центрального відділення «Укрпошти» на вул. Соборній, однак тротуар поруч — у ямах. Але загалом щось доводити чиновникам чи підприємцям — марно. Вони й надалі ставитимуть пандуси для «галочки», а не для реального користування інвалідами. Так буде, доки в суспільстві не зміниться ставлення до людей з особливими потребами.