З парку Шевченка просять забрати тіло радянського кіннотника

841 0

Ми у соцмережах:

З парку Шевченка просять забрати тіло радянського кіннотника

У Рівному в парку ім. Шевченка похований червоногвардієць та кіннотник Олеко Дундич. Його могила неподалік міського Будинку культури. Не перемістили радянського командира звідти ні демократична влада, не зачепила пам'ятник і декомунізація.

Олеко Дундич
Максим Кобєлєв, автор петиції: — Існування могил у центральному парку міста є не зовсім доречним. Там всі відпочивають, молодь п'є пиво. І все це відбувається біля могил. Незалежно від того, за кого воював Олеко Дундич, він заслуговує на елементарну людську повагу. Тому його могилу варто перенести на Дубенський цвинтар, де поховано багато і червоноармійців, і поляків. Тарас Максименко, начальник міського управління культури і туризму: — Ця тема перепоховання не нова і час від часу в культурно-інтелек­туа­льних колах виринає. Востаннє ми говорили про це під час декомунізації. Коли говоримо про Дундича, то говоримо і про Богомолова. Фактично у місті залишилося дві іменні могили-пам'ятники. Але спершу треба, аби петиція набрала необхідну кількість голосів. Далі рішенням виконкому або ради створюємо комісію, до якої мають увійти фахівці різних галузей (судмедексперт, представник духовенства, відділу охорони історико-культурної спадщини). Ця комісія приймає рішення з приводу техніки виконання перепоховання та переносу пам'ятника. Паралельно консультативна рада з історико-культурної спадщини при управлінні культури Рівненської ОДА має звернутися з такою ініціативою до Міністерства культури для отримання погодження. Андрій Черепанов, директор міського об'єд­нан­ня парків: — Нас вчили, що Дундич — це сміливий військовий та командир. Ніколи не говорили, що він був політично налаштований проти українців. Адже тоді була війна із Польщею. Хоч це уже тема для дискусії істориків. На мою думку, навіть якщо петиція набере достатню кількість голосів, то все ж потрібно проводити громадські слухання. Ігор Марчук, завідувач відділу дослідження Волині Рівненського обласного краєзнавчого музею: — Потрібно проаналізувати різні історичні періоди, аби зрозуміти, для чого був розміщений цей пам'ятник у парку. В період Російської імперії до 1917 року всі поховання відбувалися цивілізовано на кладовищах. Окремих поховань російських військовиків, чиновників у парках, скверах не робили. Така ж ситуація і у польський період 1921-1939 років. Поляки встановлювали свої пам'ятники, але усі військові поховання робили на кладовищі. Тобто ситуація має чітку прив'язку до радянського періоду. Можна припустити, що це елемент пропаганди. Бо тоді усі поховання поза кладовищем передбачали, що вони матимуть певний ідеологічний підтекст. Цікаво, що червоноармійцям Першої кінної, де Олеко Дундич займав керівну посаду, споруджено меморіал на Дубенському кладовищі. До того ж, у парку ім. Шевченка, неподалік пам'ят­ника Дундичу, ще є братська могила. Я досліджував, що там поховано близько 60 осіб внутрішніх військ НКВС. Хоч обставини їхньої загибелі різні.
Богдан СЛОНЕЦЬ.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також