Хіба не можна просто виконувати закони і карати за їхнє порушення? Не можна, тому що закон, навіть найдосконаліший, не може передбачити усіх можливих ситуацій. Для того й існують юристи, щоб закон діяв, а не заважав жити. А суд існує для того, щоб приймати рішення, які відповідають і закону, і здоровому глузду. Щоб ці рішення поважали, а не глузували — як із рішення рівненського судді Андрія Сала (на фото), який постановив, що в обласній раді є одразу два голови.
Тепер звільнений із посади сесією та поновлений судом Володимир Ковальчук та обраний сесією і не звільнений судом Олександр Корнійчук виглядають не як авторитетні керівники представницької влади Рівненської області, а як пара не зовсім серйозних персонажів. Які тішать публіку грою під назвою «Віддай кабінет!». Але ж суддя Андрій Сало, який явно не дружить із здоровим глуздом, залишається на посаді і розглядає справи. Ось що насправді небезпечно. І він там не один такий.
Негайно поновити Володимира Ковальчука на посаді Андрій Сало, суддя Рівненського окружного адміністративного суду, постановив у понеділок, назвавши рішення обласної ради від 11 березня про звільнення радикального голови неправомірним. При цьому суддя не задовольнив клопотання адвокатів Ковальчука про те, щоб визнати незаконним і рішення про обрання Олександра Корнійчука, за якого депутати голосували у той же день, коли й звільнили Ковальчука.
А наступного дня кабінет голови облради, що на третьому поверсі будівлі на майдані Просвіти, 1, був порожнім. Олександр Корнійчук забрав ключі і поїхав у Радивилів, а Володимир Ковальчук, простоявши з добру годину під дверима, будівлю ради покинув. Радикали сподівалися, що зможуть увійти в кабінет з допомогою виконавчої служби, втім, місцеві виконавці їм відмовилися допомагати, зазначивши, що судову постанову, в якій фігурує обласна рада, повинен виконувати департамент виконавчої служби при Мін'юсті.
Обласна рада готується подавати апеляцію на рішення Рівненського обласного окружного суду. Юристи облради заявляють, що рівненський суддя Сало був необ'єктивним і що головою є одна особа — Олександр Корнійчук. У середу зранку п. Корнійчук уже був у своєму кабінеті. Володимир Ковальчук на 9-ту не прийшов.
Володимир Ковальчук, поновлений судом на посаді голови обласної ради:
— Я покинув кабінет голови, як тільки отримав рішення обласної ради про звільнення, і не тримався за нього як воша за кожуха. А Олександр Корнійчук, бачу, не хоче. Він забрав ключі, і я не міг потрапити до кабінету. Рішення суду є обов'язковим до виконання. Пан Корнійчук як чоловік має написати заяву про складання своїх повноважень, а сесія вже потім за це проголосує. Моє поновлення сесія не повинна затверджувати — це нонсенс. Я не боюся депутатів, які голосували за недовіру мені, працюватиму як і раніше. Коли мене звільняли, то ніхто не висунув до мене жодних претензій, це був незаконний шабаш.
Олександр Корнійчук, голова обласної ради:
— Хотів би у судді запитати, який приймав таке рішення — визнати законним моє призначення і поновити на посаді Володимира Ковальчука, як ми маємо діяти. У нас же тепер два голови. Було б логічним скликати сесію, яка ухвалить рішення, якого голову залишити. Але хто має скликати цю сесію? А якщо депутати не проголосують? Так і залишиться двоє голів? Рішення суду не показало ставлення до Ковальчука чи Корнійчука, воно показало ставлення до обласної ради як до органу місцевого самоврядування. Кажуть, що в Україні таких прецедентів не було.
Богдан Сологуб, керуючий справами виконавчого апарату обласної ради:
— Ми не бачили мотивувальної частини постанови суду, а тому поки що не знаємо, на основі чого суддя приймав саме таке рішення. Якщо у зв'язку з тим, що не було за 20 днів оприлюднено проект рішення про звільнення голови, то суд загнав себе у глухий кут. Бо обласна рада тепер повинна спершу оприлюднити проект рішення про поновлення Володимира Ковальчука і чекати 20 днів до сесії, а це вже не буде «негайним поновленням».
