Уже котрий рік підряд податкова адміністрація області домагається суттєвого результату в боротьбі за зменшення кількості збиткових підприємств і, відповідно, за збільшення надходжень до бюджету від очікуваних прибутків. І хоча статистичний результат є — на 1 січня 2001 року збиткових підприємств було 1784, а на 1 січня цього року їх стало 146, — величина минулорічних збитків у 95 мільйонів гривень вражає.
Уже котрий рік підряд податкова адміністрація області домагається суттєвого результату в боротьбі за зменшення кількості збиткових підприємств і, відповідно, за збільшення надходжень до бюджету від очікуваних прибутків. І хоча статистичний результат є — на 1 січня 2001 року збиткових підприємств було 1784, а на 1 січня цього року їх стало 146, — величина минулорічних збитків у 95 мільйонів гривень вражає. Керівників черговий раз заслухали в адміністрації й заручилися їхніми запевненнями, що ось-ось усе піде на лад, тобто на прибутки, а інформацію про їхню діяльність надіслали у Кабмін. Тим часом начальник ДПА в області Віктор Башук дав вказівку підлеглим у районах і містах, щоб вони негайно інформували прокуратуру та органи місцевої влади про збиткові підприємства з метою припинення їхньої діяльності, оскільки вона суперечить меті підприємницької діяльності — одержання прибутку, про що записано у статутних документах та у новому Господарському кодексі України. — В області 59 хронічно збиткових підприємств — це ті, що декларують збитки три і більше років поспіль. Серед них є заводи з великою часткою державного майна, вирішенням подальшої долі яких, гадаю, має займатися і Фонд державного майна, — каже перший заступник голови ДПА в Рівенській області Анатолій Сташко. — Якщо взяти результати за минулий рік, то збиткових торгових підприємств, переважно оптових, майже стільки ж, скільки й промислових. Це не що інше, як штучна збитковість, спричинена реалізацією товарів за ціною, іноді нижчою від ціни придбання. …Була у податкової курйозна судова справа: одне торгове підприємство закупило цукор і продало його… по 30 копійок за кілограм. Звичайно, підсумок такого бізнесу вийшов від’ємний, і податкова, запідозривши підприємство у махінаціях, позивала до суду. Представник відповідача у суді довів, що на той час на цукор не було попиту і його відвантажили у підвал. А там прорвало каналізацію і ввесь товар підмочило стоками, тому його довелося продати за такою низькою ціною. Навіщо покупцеві був потрібен просякнутий фекаліями цукор навіть за копійки — у суді не уточнювали. Кожен нехай здогадується сам. Але податковій так і не вдалося довести хитрі наміри підприємства. — Виходячи з найбільш поширених причин збитковості на законних підставах, ми надіслали у Кабмін свої пропозиції про зміни до законів, — продовжує п.Сташко, — зокрема, закріпити в законі поняття «фіктивне підприємство». Часто підприємства завищують свої валові витрати за рахунок операцій з фіктивними фірмами, які знаходяться у тому ж приміщенні й тільки тим і займаються, що перекидають гроші одне одному. Необхідно також розробити нормативні документи, які б регламентували норми використання сировини, електро— та теплової енергії при виробництві продукції, оскільки старі інструкції та нормативи не стикуються з діючими стандартами бухобліку, встановити граничні розміри сум страхування, що відносяться до валових витрат, конкретизувати поняття «комерційний ризик» та інше. І, нарешті, ми пропонуємо передбачити у законі особисту відповідальність керівників підприємств, які тривалий час декларують збиток.
