Дві доповіді викликають серйозні сумніви в тому, що Ірак мав ядерну, хімічну або біологічну зброю і навіть можливість її виготовити в той момент, коли США називали це головною причиною для початку війни. Про це пише видання New Scientist.
Перша доповідь була оприлюднена вашингтонським аналітичним центром «Фонд Карнегі за мир у всьому світі». Її автори на основі розвідувальної інформації й матеріалів, виявлених інспекторами, прийшли до висновку, що в 2002 році Ірак хоча й хотів мати таку зброю, але не мав ні її, ні засобів для її виготовлення. Єдиним винятком була заборонена санкціями робота над ракетами дальнього радіуса дії. В другій доповіді, опублікованій у виданні The Washington Post, наводяться нові документи і свідчення іракських вчених, які стверджують те ж саме. Проте з цих свідчень випливає ще й те, що Саддам Хусейн вирішив не доводити інспекторам, що в Іраку немає зброї масового знищення, як того вимагала ООН. Автори доповіді «Карнегі» приходять до висновку, що розвідка оцінила загрозу, яку представляла не реальна зброя масового знищення, а рішучість Іраку її одержати і продемонстрована ним готовність її використовувати. Цією небезпекою «не можна було нехтувати», пишуть вони, але «мова ніколи не йшла про вибір між війною або ігноруванням небезпеки». Ретельні й добре профінансовані пошуки, які американці ведуть у Багдаді з осені, мало додали до того, що знайшли інспектори ООН перед війною. На думку авторів доповіді, продовження «примусових» інспекцій ООН, за які виступав Фонд Карнегі, зрештою, призвело б до тих же висновків і без війни. У доповідь Бартона Геллмана, опубліковану в The Washington Post, включені «несанкціоновані» інтерв’ю з інспекторами Іракської пошукової групи — американської команди, яка шукає зброю масового знищення. З них випливає, що іракський арсенал зброї масового знищення, який існував до 1991 року і можливості її виготовляти були ліквідовані за роки інспекцій і санкцій ООН. Винятком були ракети дальнього радіусу дії, заборонені ООН. Головний інженер-ракетник Саддама Модхер Тамімі повідомив Геллману, що він переховував від інспекторів ООН креслення ракет, здатних завдати удару по Тель-Авіву або Ер-Ріяду. За словами незалежних експертів, роботи Тамімі, засновані на застарілих російських технічних посібниках, справляють сильне враження. Проте експерти висловили сумнів у тому, що конструкції могли працювати. Як повідомили The Washington Post інші джерела, глава іракської програми з виробництва біологічної зброї Ріхаб Таба проінформував американських слідчих про те, що в Іраку не було доступу до біологічних агентів віспи, а дослідження з агентами сифілісу велися всього 45 днів і були припинені перед війною 1990 року. Західні вчені, які шукали в іракських лабораторіях збройні патогени з допомогою детекторів антитіл, заявили The Washington Post, що нічого не знайшли. Проте розслідування The Washington Post показало: у 2003 році Саддам міг зробити набагато більше, якби хотів довести інспекторам ООН, що він знищив свою зброю. Геллман виявив список, написаний Саддамом у 1995 році, після втечі на Захід його зятя Хусейна Камала. У ньому описані всі аспекти виробництва заборонених видів озброєнь, про які, як побоювалися іракці, Камал може розповісти ООН. Сюрпризів у ньому немає: ООН зрештою знайшла і знищила все назване в списку. Якби в 2003 році Саддам передав цей список інспекторам ООН, це було б доказом того, що в нього більше немає зброї, яку шукають інспектори. Але він цього не зробив — мабуть, не бажаючи показувати свою слабкість, приходить до висновку New Scientist.
