Майже половина молодих людей, які хочуть отримати роботу, схильні до вживання наркотиків та алкоголю, а також до крадіжок. Такий висновок зробив Василь Власенко, директор Рівненської філії ПриватБанку на основі результатів тестування, яке проводять в цій установі. Банкір пояснив, що усі, хто хоче працювати у банку, проходять два види тестування: психологічне та поліграфічне, яке й визначає потяг людини до наркотиків, алкоголю та крадіжок. 45% мають негативні результати.
Загалом кількість випускників вищих навчальних закладів Рівненщини за останні три роки зросла на 800 осіб. Але з їхнім працевлаштуванням за набутою спеціальністю є проблеми. Як зауважив Іван Ткачук, директор обласного центру зайнятості, 30% випускників області не хочуть працювати за спеціальністю, а 45% вакансій, які пропонують роботодавці, мають мінімальну зарплатню. Крім того, вважає Іван Ткачук, майже половина випускників не може реалізувати себе на ринку праці, оскільки не вміє зарекомендувати себе, тож пропонує у вишах відкрити спеціальні курси, які б навчали студентів, як правильно оформлювати резюме, як не боятися спілкуватися із роботодавцем та вміти шукати для себе вигідні перспективи. А тим часом з 11 тисяч минулорічних випускників усіх вищих та професійних навчальних закладів області (в тому числі і бакалаврів) лише 2430 працевлаштувалися. Така ж кількість продовжила навчання. У РДГУ, приміром, 70% спеціальностей якого педагогічні, лише 30-35% випускників ідуть працювати у школи. Решту не влаштовує рівень заробітної плати та робота у селі. У селах не вистачає не тільки вчителів, а й спеціалістів сільськогоподарського профілю. Зокрема, директор СГПП "Розвазьке" Петро Ягодка розповідає: — Нині молодь не хоче повертатися в село. Я прийшов у школу на останній дзвінок, пропонував випускникам співпрацю: я навчатиму їх за кошти підприємства, аби вони тільки повернулися сюди на роботу. Проте жоден із них не сприйняв мою пропозицію всерйоз. А у мене катастрофічно не вистачає хороших агрономів. До речі, 193 минулорічних випускники отримали одноразову допомогу, призначену для молодих спеціалістів, які їдуть працювати у чуже місто або село. Сума такої допомоги становила близько 4 200 грн. Перший заступник голови Рівненської обласної ради Михайло Кривко вважає, що проблема з безробіттям серед молоді існує тому, що в інститутах вчать не на ті спеціальності, які потрібні роботодавцям: — Роботодавець не зацікавлений у тих спеціальностях, які є у вищих навчальних закладах області. Я уже давно, наприклад, говорив ректору НУВГП: нам не потрібні меліоратори, але є попит на механіків-скловиків, адже в області діє кілька потужних склозаводів. Ми навіть забезпечили у Костополі спеціальну базу для навчання, однак так і не змогли набрати людей на навчання роботи на склоформуючих машинах. Отже, ректор не зацікавлений у тому, щоб його студенти мали роботу. Із 900 випускників медичного училища можна влаштувати лише 150. Нам потрібно думати про те, як перепрофілювати деякі виші. Принаймні на рівні області необхідно створити єдиний регіональний центр, який би займався моніторингом ринку праці і складав спеціальний реєстр попиту, розрахований на кілька років вперед. А тим часом у Рівненському обласному центрі зайнятості перебуває на обліку 19,5 тис. непрацевлаштованих. Лише торік 955 випускників вишів, не знайшовши роботи, відразу пішли у безробітні. Директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук вважає, що однією з найбільших проблем при працевлаштуванні випускників є відсутність стажу роботи. При цьому він так висловився щодо намірів уряду запровадити безкоштовне піврічне стажування для випускників: — Вважаю, що ми маємо опротестувати заяву уряду про впровадження практики безкоштовного піврічного стажування. За що житиме молода людина? Стажування повинне оплачуватися. Найліпшим варіантом було б розширення програми першого робочого місця, за якою один рік заробітну плату виплачує не роботодавець, а держава. До речі, відповідно до цієї державної програми, 145 випускників рівненських навчальних закладів отримали роботу. Для того, щоб зменшити кількість безробітних випускників вишів, в області планують розробити спеціальну програму взаємодії між роботодавцями, навчальними закладами і центром зайнятості. Окрім того, вихід із безробіття посадовці вбачають у збільшенні попиту на робітничі спеціальності та направленні молодих спеціалістів у села, забезпечивши їх при цьому соціальною допомогою.
