Звинувачує у шахрайстві дружину посадовця з міської податкової інспекції подружжя Филимонюків, які, згідно з документами, позичили у неї 333 тисячі гривень. Вони ж стверджують, що ціна питання — 3 гектари ріллі у Рівному. Нині в цій справі розбирається міліція.
Отож мешканець села Країв Острозького району Петро Филимонюк мав у Рівному понад 3 гектари землі (у Новому Дворі). Адже колись працював у КСП «Волинь» і після розпаду підприємства отримав пай. Торік чоловік вирішив землю продати — інших доходів у сім’ї не було: і Петро, і його дружина — безробітні, виховують троє дітей. Крім цього, у Петра захворіла мати. Ніна Марчук, дружина Петра Филимонюка, яка представляє інтереси свого чоловіка: — Ми не знали про те, що в державі діє мораторій на продаж сільськогосподарських земель, тому й зважилися на продаж. Чоловік обмовився про цей задум знайомим. Дуже швидко на його землю знайшлися покупці — посадовець з податкової інспекції Рівного з дружиною. Від них до нас прийшли посередники, щоб домовитися про ціну. Вони запропонували за ділянку 20 тисяч доларів. Чоловік на такі умови не погодився, тому вони пообіцяли до цієї суми додати ще однокімнатну квартиру в Рівному і в хорошому стані автомобіль — загалом на суму 50 тисяч доларів. Ми повірили їм на слово. Посередники принесли обіцяну суму — 95 тисяч гривень, що за тодішнім курсом якраз було 20 тисяч доларів. І 19 травня торік в офісі приватного нотаріуса чоловіку запропонували підписати документи. Посередник пояснив нам, що в державі діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі, тому для гарантії виконання зобов’язання потрібно підписати договір позики. Перед підписанням документів чоловіка підпоїли (а він, буває, зловживає спиртним) і оформили на нього договір позики. Згідно з цим документом, дружина одного високопосадовця з податкової інспекції начебто позичила на два роки моєму чоловікові — абсолютно незнайомій їй людині — 333 тисячі гривень (70 тисяч доларів), причому без будь-якої застави. Окрім того, на чоловіка оформили на 10 років доручення, згідно з яким він уповноважує дружину податківця та посередника у продажу землі бути його представниками в будь-яких інстанціях і користуватися правом подання й підпису від його імені усіх можливих документів. Як запевняє мій чоловік, доручення він підписав не читаючи, а ось під договором позики свого підпису не ставив. Це зробила за нього дружина податківця. Звісно, вони забрали у чоловіка державний акт на землю. Оскільки обіцяних квартири і машини в додаток до 20 тисяч доларів за землю ми так і не отримали, звернулися у листопаді торік із заявою в міліцію. Міліція порушила кримінальну справу за фактом заволодіння майном шляхом шахрайства. Причому, хоч у заяві чоловік називав усі прізвища, справу порушили проти невстановленої особи. Слідство у кримінальній справі тягнеться досі. І ми вже скаржилися на затягування її розгляду начальнику облуправління міліції Ярославу Голомші. Тим часом, дружина податківця подала позов до суду про визнання договору позики недійсним і стягнення з мого чоловіка начебто позичених йому 333 тисячі гривень. Крім цього, вона вимагає накласти арешт на чоловікове майно. Чергове судове засідання мало відбутися 24 квітня, але його перенесли, і яким буде рішення суду — хтозна. Ми не можемо ніде знайти юриста, щоб захиститися у суді, бо всі, коли чують, які люди задіяні у справі, відмовляють у наданні послуг. Нам вдалося скасувати доручення, оформлене на чоловіка, і нині ми готові повернути гроші, які нам заплатили за землю, тільки щоб нам віддали державний акт і залишили у спокої. Костянтин Бойчук, адвокат, представник дружини податківця у суді: — Попросив мою клієнтку позичити гроші Филимонюку її знайомий, і вона повірила у порядність цієї людини. 70 тисяч доларів Филимонюку були потрібні на купівлю будинку в селі та автомобіля для сина. Протягом двох місяців він зобов’язувався продати власний будинок із земельною ділянкою, розташований, за його словами, у Басовому Куті, щоб повернути борг. У нотаріуса, якого обрав сам Филимонюк, вони з моєю клієнткою та її знайомим (посередником) склали угоду про позику і передали гроші позичальнику (про те, що така сума була знята з рахунку моєю клієнткою, є відповідна довідка з банку). Правда, перед цим моя клієнтка звернула увагу Филимонюка на те, що деякі пункти угоди про позику не відповідають попереднім домовленостям. Зокрема, термін повернення позики в угоді був не двомісячним, а дворічним. Крім цього, в забезпечення виконання зобов’язання позичальник повинен був підписати договір застави будинку й земельної ділянки. Втім, Филимонюк попросив залишити дворічний термін, щоб мати час на продаж будинку й ділянки, хоча усно обіцяв все-таки вкластися у два місяці. А договір застави позичальник був не готовий підписати, бо не мав документів на будинок і довідки про його вартість. Тому в забезпечення виконання зобов’язань надав доручення на управління всім майном, яке йому належить, і пообіцяв оформити угоду про заставу найближчим часом. Моя клієнтка повірила Филимонюку, тож текст угоди про позику не змінювала. Але оскільки через два місяці ми почали вимагати повернення позики, Филимонюк почав звертатися до правоохоронців зі скаргами на нібито незаконне заволодіння його земельним паєм. Звісно, моя клієнтка вимушена була звернутися до суду за поверненням своїх грошей. Усі ці звинувачення дружини Филимонюка — безпідставні. Це обман і наклеп. Нині спір розглядається у судовому порядку, і компетентні органи порушили кримінальну справу. Лише після їхніх висновків буде встановлена правда і з’ясовано, хто — шахрай, а хто — борець за справедливість.
Коментар Григорій Зарічнюк, начальник міського відділу УМВС: — Ми порушили кримінальну справу за фактом заволодіння чужим майном шляхом шахрайства. Нині її розслідуємо. Оскільки постало питання про те, чи справді ставив Филимонюк підпис на договорі позики, у січні було призначено проведення графологічної експертизи. Нещодавно отримали її офіційні результати. Вони підтверджують, що у договорі позики — підпис Филимонюка. Чому так затягнувся розгляд справи? Усі необхідні слідчі дії по ній були виконані, затримка була лише за експертизою підпису на договорі. Її виконують в нас у науково-криміналістичному дослідному центрі. За терміни роботи працівників центру я не відповідаю. Чи закривати дану кримінальну справу — буде вирішено згодом.
