Наш обиватель — він же довірливий! Читає газети, дивиться телевізор, слухає радіо. А там високопоставлені дядьки-чиновники переконують його, що життя наладилось, жити стало краще й веселіше, а щоб зовсім весело стало й добре, треба трішечки більше цим дядькам платити грошей. Тобто не дядькам, звичайно, а Батьківщині! Мовляв, за Вітчизну треба трохи й постраждати. У фінансовому плані. І ось, наприклад, перший крок — це квартплата. Адже без твоєї платіжки ніяк не можна виконати бюджет, не наповнити засіки Батьківщини, не вийти з кризи. А обиватель дивиться в отримані поштою рахунки й дивується — а чому ж так різко підскочила квартплата? Ну, допустимо, газ подорожчав, зрозуміло. Але чому, наприклад, стало дорожче просте водовідведення. Холодна вода — вона теж в Україні зникає? А плата за утримання будинку? Ні, хлопці, давайте розбиратися!
За все треба платити? Ось, приміром, віце-прем’єр-міністр України Володимир Рибак не бачить нічого страшного в тому, що киянам прийшли нові рахунки за житлово-комунальні послуги. Про це він заявив в інтерв’ю журналістам у Кабміні. Рибак підкреслив, що кияни повинні їх оплатити. «Я теж киянин, я плачу за свою квартиру, скільки належить», — сказав віце-прем’єр, але не уточнив, яку саме суму він витрачає на оплату послуг ЖКГ. Він підкреслив, що в Києві потрібно було впорядкувати тарифи, щоб вони відповідали собівартості. Ага! Собівартості! Звичайно, наш віце-прем’єр звик кидатися словами, а ось дуже хотілося б, щоб пан Рибак показав оплачений ним особисто рахунок, назвав суму, яку він платить. Адже ми знаємо, які пільги надані нашим держчиновникам і депутатам. Так що не треба, пане Рибак, нахабно брехати. Й порівнювати ВАШІ квартири з НАШИМИ. Тому що, якби Ви показали Вашу платіжку, Вам стало б соромно дивитися нам, простим українським громадянкам, в очі. І Ви ніколи не змогли б пояснити нам, ЗА ЩО ми повинні платити? СПРАВА НЕ В РОЗМІРІ КВАРТИРНОЇ ПЛАТИ, А В НЕОБҐРУНТОВАНОСТІ ЦЬОГО РОЗМІРУ!!! Ми — не бідні й не жадібні і звикли платити за все-все-все справжню ринкову ціну. І тільки житлово-комунальний комплекс залишається «останнім бастіоном соціалізму», де, як у пащі дракона, «з’їдається» (а точніше, дерибаниться конкретними особами, імена яких добре відомі мешканцям українських міст і сіл) щорічно — вартість ДВОХ «КРИВОРІЖСТАЛЕЙ»! Зрозуміло, що ТАКИЙ ринок дерибанщики без боротьби не здадуть! Але, як завжди, наша доля — тільки в наших мускулястих руках. І нині громадяни здатні зіграти на полі влади й обіграти її! Але для такої боротьби треба озброїтися деякими знаннями, доступними кожному, хто має освіту хоча б на рівні кількох класів церковно-парафіяльної школи.
Будинок, що побудував ЖЕК? Кожен предмет матеріального світу є чиєюсь власністю. У тому числі, чиєюсь власністю є кожна конкретна квартира, кожен окремий багатоквартирний будинок, кожна гігакалорія тепла, кожен кіловат електроенергії, кожна житлово-експлуатаційна контора або кожен метр каналізаційних труб. Власність буває індивідуальною й загальною. Загальна власність (кондомініум — від латинського con (cun) — разом, dominium — володіння, влада) буває декількох «рівнів», починаючи з того, що планета Земля — наш спільний дім, оскільки ніхто із землян (поки) не в силах полетіти з нашої голубої планети на постійне місце проживання, і закінчуючи багатоквартирним будинком, жодна квартира якого не може бути «виламана» з нього разом зі стінами й стелею, як у дитячому конструкторі «Лего». Згідно з Конституцією України (ст.ст. 13 й 41), всі суб’єкти права рівні перед законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства. Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), суть права власності полягає у володінні, користуванні й розпорядженні майном. Згідно зі ст.ст. 322 й 323 ЦКУ, тягар утримання майна й ризик його випадкового знищення або ушкодження лежить на його власнику. Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року (п. 1.1), що, як відомо, є остаточним, обов’язковим до виконання по всій території України й оскарженню не підлягає, допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні й ін.) передаються безоплатно в загальну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, і підтвердження права на допоміжні приміщення не вимагає здійснення додаткових дій, зокрема, створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також вступу до нього. Конституційний Суд у цьому Рішенні також відзначив, що виходить із правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої в Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Ст. 1 цього закону визначає житловий комплекс як «єдиний комплекс нерухомого майна, який утворений земельною ділянкою у встановлених межах, розташованим на ньому житловим багатоквартирним будинком або ж частиною будинку разом зі спорудами й інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс». Згідно зі ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок їхніх власників відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. А власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього благоустрою й зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних із утриманням будинку й прибудинкової території відповідно до своєї частки майна в будинку. Стоп! А тепер київський обиватель, власник трикімнатної квартири, дивиться в отриманий ним рахунок і дивується: а чому квартплата або плата за утримання будинку, яку стягували в розмірі 26 грн. 90 коп., раптом стала 83 грн. 09 коп.? Особливо якщо врахувати той факт, що двір і під’їзд ніколи не прибирається, сміття не вивозиться місяцями, а на вході в будинок висить оголошення ЖЕКу «у зв’язку з відсутністю штатної одиниці двірника прохання самостійно підтримувати чистоту території»? Пардон, дорогенькі, ми й підтримуємо чистоту, сходовий майданчик по черзі прибираємо, а от за що ВАМ платимо? І чому так багато? За 86 гр. 09 коп. з кожної квартири нашого дев’ятиповерхового будинку на 14 під’їздів можна за рік новий будинок побудувати! Виходить, ЖЕК одержує гроші ні за що? За повітря? І поводиться так, начебто ВІН є власником будинку, в якому ми живемо? Ще питання: чому подорожчала холодна вода? В Україні стало менше рік? Чи придумали якісь суперфільтри? Чи труби водопровідні тепер роблять із золота? Та начебто ні, якість води, як і раніше, нікудишня, особисто я купую дорогі фільтри, і це ЖЕК повинен мені платити за те, що Я його нікудишню роботу з подачі мені ПИТНОЇ води повинен фактично переробляти. Це МЕНІ треба заплатити за: фільтрацію води, установку електрообігрівача, оскільки батареї ледве теплі й у моїй квартирі досить прохолодно, за те, що я сам прибираю на своїй площадці… Ось тільки треба б дізнатися скільки?
Скільки-скільки? Установлення місцевою владою горезвісних «тарифів» за принципом «у квадратних метрах — централізовано» для кінцевих споживачів — платників за комунальні послуги — це порушення всіх перерахованих вище нормативних актів. Тому що це зроблено за принципом «середньої температури по лікарні, включаючи морг і реанімацію». Місцева влада має право встановлювати тарифи ТІЛЬКИ ДЛЯ ЕКСПЛУАТУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. «Одиницями обліку» же для кінцевих споживачів можуть бути лише ОКРЕМІ багатоквартирні будинки ЯК ЦІЛІСНІ МАЙНОВІ КОМПЛЕКСИ. Зрозуміло, що кожен окремий будинок — це така ж «індивідуальність», як і кожна конкретна людина, а обслуговування кожного конкретного будинку виливається в зовсім різні суми, так само, як задоволення фізіологічних та інших потреб кожної людини не може коштувати однаково для всього населення конкретного міста чи країни. Ну, дійсно, як може бути однаковою квартплата в «хрущовці» на Борщагівці й в елітному будинку на Хрещатику в Києві? Або утримання «сталінки» на вул. Дзержинського й «малосімейки» на 12 кварталі в Дніпропетровську? І така картина — по всій Україні. Тому що тарифи висмоктані з пальця чи іншого якогось органа наших «мудрих» чиновників. Яких треба НАВЧИТИ, як правильно розраховувати тарифи ЖКГ! Але для початку ми, як власники СВОЇХ квартир, повинні довідатися — а скільки ж коштує обслуговування наших будинків і квартир? Для того щоб з’ясувати, скільки коштує обслуговування кожного конкретного будинку, потрібно всього лише довідатися цю інформацію в організації, яка цей будинок обслуговує. Українські жеки ведуть таку бухгалтерію, але «чомусь» вважають її «комерційною таємницею» і відмовляються надавати такі дані власникам і співвласникам будинків, які вони обслуговують. Таким чином, найпершою й найголовнішою вимогою споживачів комунальних послуг до влади повинне бути — «розсекречення» бухгалтерії жеків і запровадження їм в обов’язок звітувати перед власниками/співвласниками багатоквартирних будинків про свої ФАКТИЧНІ ВИТРАТИ ПО КОЖНОМУ КОНКРЕТНОМУ БУДИНКУ. Ця інформація апріорі не може бути «секретною», оскільки власники/співвласники не можуть бути позбавлені відомостей про власне майно, у тому числі — відомостей про розмір витрат на його утримання й обслуговування. Виконавці послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій повинні забезпечувати своєчасне внесення змін у ці технічні паспорти. Тобто жеківські головні інженери, майстри, бухгалтери й хто там ще — коротше, ВОНИ повинні чітко й обґрунтовано надати ВАМ інформацію про те, скільки й ЗА ЩО САМЕ ВИ повинні платити. Маючи всю цю документацію, досить легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку у ВСЬОМУ БАГАТОКВАРТИРНОМУ ДОМОВОЛОДІННІ ЯК ЦІЛІСНОМУ МАЙНОВОМУ КОМПЛЕКСІ. Щоб не «мали» ВАС, змушуючи платити не 26 грн. 90 коп., а 86 грн. 09коп. — і так далі. Як визначити, скільки в кожному будинку повинен платити кожен хазяїн квартири? Задачка для учня початкової школи. Для цього досить скласти площі всіх приміщень у будинку (крім допоміжних, які, відповідно до Рішення Конституційного Суду, є спільними і неподільними) і поділити суму, що вийшла, на площу кожного окремого приміщення! ВСЕ! Більше того: такий спосіб підрахунку — єдино правильний. І українці повинні висунути владі другу вимогу — змінити систему обліку власності — квартир і нежилих приміщень у багатоквартирних будинках, щоб в індивідуальних технічних паспортах власників указувалася не тільки площа конкретного приміщення, але й частка даного приміщення в домоволодінні як цілісному майновому комплексі! І щоб технічна документація на ВВЕСЬ будинок була доступною для ознайомлення й копіювання — для будь-якого співвласника! Крім того, вам повинні чітко визначити, ЯКА територія є ПРИБУДИНКОВОЮ? Із зазначенням межових знаків і кордонів ВАШОЇ прибудинкової території. Щоб ви не платили за утримання території сусіднього НДІ або розташованої поруч із вашим будинком Адміністрації Президента або Верховної Ради. Але попробуйте-но прийти в ЖЕК і зажадати техпаспорт власного будинку! Куди вас пошлють? Ото ж бо! А якщо буде відомо, що родина Петренків — власників квартири №12 — має частку в багатоквартирному будинку в розмірі 1/120, а Іваненків — власників квартири №25 — має частку 2/120, то вирахувати, скільки кожний з них повинен відшкодувати ЖЕКу у витратах розміром 120/120 — не становитиме проблеми. Втім, наші чиновники, очевидно, у школі вчилися через пень-колоду. Тому ось такий бардак у країні. Але багато цих чиновників, наприклад, чудо-юдо-шоу-мер Леонід Черновецький, хоч і вважаються «заслуженими юристами», очевидно, на ниві юриспруденції трудилися точно так само, як і навчалися в школі — прогулювали уроки й не виконували домашні завдання. Інакше б не говорили дурниць про те, що за борги по комунальних платежах ЖЕКи можуть відібрати у громадян квартири! І ця більша дурість або більша провокація (з метою залякування й шантажу окремої категорії ще не відвиклих від «совка» співгромадян) — вимагає окремого розбору. Тому, як то кажуть, не перемикайте ваші мізки!
