Термін "професійне вигоряння" впровадив американський психіатр Фрейденберг у 1974 р. У пастку вигоряння найчастіше потрапляють жінки, переважно — інтроверти, більше — відповідальні й ті, хто чесно "викладається".
І передусім той, хто позбавлений, як кажуть психологи, "асертивності", тобто незалежності від зовнішніх впливів та оцінок. Таких люблять "навантажувати" начальники, і вони тягнуть "скільки покладуть". Явище "професійне вигоряння" набуло небачених раніше масштабів. У дослідженнях польського Instytutu Spraw Publicznych 36% працівників і 26% безробітних, які залишили роботу, робили це через "хронічну втому". В Америці Інститут стресу (The American Institute of Stress) підрахував, що прояви професійного вигоряння є в половини працюючих американців. Міжнародна кадрова компанія Headhunter (hh.ua) провела опитування і в Україні. Згідно з ним, кожен четвертий працівник у нас особисто мав справу з синдромом професійного вигоряння, а ще 16% хоч особисто й не стикалися, але що це таке — добре знають. Решта про такий термін не чули (мабуть, більш звично для них називати це "втомою).
