Поїздка голови облдержадміністрації Віктора Матчука на Костопільщину несподіванкою для місцевого керівництва не стала. Чекали на сріблястий «Фольксваген-Туарег» «губернатора» і на склозаводі, й на підприємстві «Свіспан Лімітед», а ще у центральній районній лікарні, школі села Золотолин та місцевому сільгосппідприємстві «Калина». Щоправда, якщо на склозаводі перед приїздом обласного керівника таки не полінувалися помити сходи в управлінському приміщенні, то на деревообробному підприємстві кортеж Матчука зупинився прямо у весняній багнюці поміж цехами із розбитими вікнами. І що тим швейцарським власникам скажеш?
Поїздка голови облдержадміністрації Віктора Матчука на Костопільщину несподіванкою для місцевого керівництва не стала. Чекали на сріблястий «Фольксваген-Туарег» «губернатора» і на склозаводі, й на підприємстві «Свіспан Лімітед», а ще у центральній районній лікарні, школі села Золотолин та місцевому сільгосппідприємстві «Калина». Щоправда, якщо на склозаводі перед приїздом обласного керівника таки не полінувалися помити сходи в управлінському приміщенні, то на деревообробному підприємстві кортеж Матчука зупинився прямо у весняній багнюці поміж цехами із розбитими вікнами. І що тим швейцарським власникам скажеш? Утім, станом справ на обох підприємствах голова ОДА залишився задоволений і принципової різниці між вітчизняним інвестором склозаводу та іноземним «Свіспану» не побачив. Мовляв, і зарплати у робітників майже на одному рівні, й умови праці... От тільки порадив директору «Свіспану» для естетики хоча б пофарбувати заводську стіну в приємні оку кольори. У бюджетних установах Віктор Матчук затримався значно довше. У райлікарні оглянув хірургічне відділення, яке ремонтували два роки. У палатах з’явилися санвузли з імпортними унітазами, а стіни стали приємно виблискувати свіжою фарбою. Одна біда — на нове обладнання не вистачило півмільйона гривень. Голова адміністрації багато обіцяти не став, та, мабуть, таки чимось допоможе костопільським хірургам, адже ячнева каша з лікарняного казана, здається, пану Матчуку припала до вподоби. Пообіцяв він допомогти і в завершенні будівництва школи села Золотолин — окраса цього села будувалася 15 років і, зрештою, наприкінці минулого року відбулося її відкриття. Але сільська школа, в якій вчиться 187 дітей, і досі офіційно вважається не введеною в експлуатацію. Але найдовше Віктор Матчук затримався у сільгосппідприємстві «Калина», де, за власним висловом, провів змістовну «дискусію на гноївці». Згодом, на нараді з активом району, за невикористання 16,5 тисячі гектарів орної землі, значне зниження показників по молоку та м’ясу добряче перепало голові райдержадміністрації Олександру Садикіну: — Все було б добре у Костопільському районі, якби не ситуація у сільському господарстві. Олександре Федоровичу, якщо до кінця року нічого не зміниться, то ми з вами будемо працювати у різних місцях — заявив розсерджений Матчук. Щоправда, пан Садикін, здається, сприйняв таку погрозу керівника області ледь як не похвалу. Тож жваво відрапортував, що вже залучає потенційних інвесторів на «наші слабенькі поліські землі». Зокрема, повідомив, що вже є бажаючі засіяти територію району гречкою та «всерйоз» зайнятися овочами. А інвестор з Києва планує навіть засадити 100 гектарів земель волоським горіхом.
