Перші підприємливі китайці нарешті прийшли на Рівенщину услід за своїм дешевим лахміттям та не надто дорогою технікою. І як тут не згадати про знавця тонкощів східної кухні і менталітету — пана Сороку, колишнього голову облдержадміністрації. Пам’ятаєте, з яким натхненням здійснював візити тодішній керівник області разом із своїми друзями-чиновниками у Китай? Розповідали захоплено потім візитери про китайське чудо, про праски за шість доларів та інші нечувані речі. І ось мрія Сороки здійснюється. Показав-таки український керівник великому китайському народу вектор. Тобто напрямок. Ще торік у Млинові на запрошення місцевого підприємця Анатолія Фещука побували з оглядинами двоє «розвідників» з Піднебесної — професор Сіньзянського університету в галузі будівельних матеріалів та спеціаліст-будівельник. А навесні цього року в Млинові вже має запрацювати перша черга сучасного будівельного заводу. І трудитимуться на ньому не двоє — а вже півсотні китайських громадян.
Китайські специ до можливості створення спільного підприємства з виробництва гіпсокартону та цегли підійшли досить прискіпливо. За тиждень, проведений у Млинові, проштудіювали наше податкове та екологічне законодавство, умови розробки і наявність корисних копалин — глини та крейди. Зокрема, зацікавила китайців і якість українських будматеріалів. Побувавши на будівництві одного з млинівських храмів, професор-китаєць, перебравши купу цегли, з якої його споруджували, несподівано й без тіні іронії запитав: «Зрозуміло, релігійні споруди ви будуєте з відходів, але що ж ви тоді будуєте зі справжньої цегли?». Зрештою, після вивчення ринку праці та рівня зарплати в районі було підписано угоду (милосердя взяло верх!) про наміри щодо створення україно-китайського підприємства з трьох букв — ASL. Голова Млинівської районної ради Володимир Кислюк розповів кореспонденту «РВ», чим «взяли» китайці — вони пообіцяли створити 70 робочих місць і встановити зарплату для місцевих працівників на рівні 300 доларів: — Про заробітну плату для своїх земляків китайці поки що мовчать. Я думаю, що вона буде не набагато більша. Адже відсутність у Млинові готелю для комфортного проживання робітників з Китаю не зупиняє їхнє керівництво. — Нас запевняють, що ті, хто приїде монтувати і налагоджувати заводські лінії — не надто вибагливі до умов життя. Можливо, вони підуть «по дівчатах» жити? Але ж угоди про збільшення населення Млинівського району ми не підписували! Що ж, доводиться лише сподіватися на традиційну розсудливість молодих млинівських панянок та їхню вірність вітчизняному «товаровиробнику». А районне керівництво вже сьогодні досить насторожено ставиться до таких «китайських» перспектив. Мовляв, якби це були австрійці чи поляки, то ситуація була б більш передбачуваною. Водночас пан Кислюк зазначає, що й заборонити експансію підстав немає: — Якщо вони піднімуть виробництво — це, звичайно, буде непогано для району. Будуть сплачуватися податки, створюватися нові робочі місця. Але особливої радості від цього немає — не хотілося б, щоб все це закінчилося «засиллям» китайців у Млинові. Адже хоча трудову візу для них відкривають на рік, але є варіант, що одні після закінчення цього терміну поїдуть додому, та замість них з такою ж річною візою приїдуть інші. І районна влада на це практично не в змозі буде вплинути. Китайці — не єдині, хто прагне попрацювати на Рівенщині. Зокрема, директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук повідомив, що незабаром створиться кілька підприємств, на яких працюватимуть турки. У Корці вони мають намір шити білизну та халати, а в селі Оженин Острозького району — планують виготовляти продукцію з деревини.
