Утримання челяді завжди коштувало недешево. І дозволити собі укомплектований штат лакеїв міг далеко не кожен пан. Платиш мало — обкрадуть і втечуть, платиш багато — собі їсти не залишиться. В обох випадках — приємного мало. А що вже говорити про слуг народу? Тобто про депутатів міської ради, які рівнянам прислуговують, але навіть зарплатні за це не отримують. Разом з тим, депутати, як і звичайні люди, мають свої потреби — тобто хочуть їсти, пити і ще багато чого. Що ж робити? Усунути прикру несправедливість мають 170 тисяч гривень, які зібралися витратити у цьому році на себе міські депутати Рівного. Щоправда, не обійшлося і без великодушності — аж 5,5 тисячі гривень на сесії, за пропозицією депутата Василя Стаднічука, вирішили перекинути на фінансування міської програми «Ветеран», конкретніше — міської Спілки ветеранів Афганістану, яку той самий пан Стаднічук і має честь очолювати...
Зрештою, турбота про ветеранів особливо на депутатах не позначиться — облаштування та «художнє оформлення» сесійної зали обійдеться відтепер у три (а не в п’ять) тисяч гривень, фотоапарат куплять для потреб міськради не за дві, а за тисячу гривень, фотопослуги доведеться здешевити на тисячу гривень, на тисячу зменшать кількість централізовано закуплених законів і вже геть дещицю — 500 гривень депутати зекономлять на розмовах із своїх домашніх телефонів. Та що ми про якісь дрібниці, які перепадуть Спілці ветеранів і яка пізніше витратить на свої «статутні цілі» — хоча б на ту зарплатню для свого голови чи матеріальну допомогу своїм членам. Найбільшою потребою депутатів сьогодні, виявляється, є ксерокс, на придбання якого витратять 45 тисяч гривень рівенських платників податків. Відповідно, потрібно передбачити і на папір — разом з ручками і календариками це обійдеться у 17 тисяч гривень. Дуже важливим є придбання радіомікрофона — не караоке, звісно, співати, а про проблеми виборців розповідати. І якісь дві тисячі гривень на цю потребу виглядають мізером порівняно із зручністю просто з місця, не встаючи до стаціонарного мікрофона, говорити про біди народу. Депутат — це людина надзвичайно активна, їздить вона у громадському транспорті, з людьми спілкується. Не вірите? Двадцять тисяч гривень на придбання проїзних квитків вас у цьому повинні переконати. А що буде, як гендиректор якоїсь фірми не приїде на сесію, бо 60 копійок на тролейбус не знайде? Отож-бо. Хай їздять «на халяву» — чого вони мають тратити свою зарплатню — вони що, дільничні педіатри? Зовсім ні, вони їхні слуги, їм платити за проїзд ніяк не можна. До речі, про зарплатню. Серце кров’ю обливається, як подумаєш, скільки заробляє в середньому депутат міськради. Адже на відшкодування депутату середньої зарплати за дні, зайняті сесією, буде витрачено за рік тільки дві тисячі гривень — менше сорока гривень на кожного. І це тоді, коли статистика бадьоро рапортує — тільки за один робочий день рівнянин у середньому заробляє 50 гривень! Мабуть, щоб депутати хоч якось при таких зарплатах трималися на ногах, вони передбачили 20 тисяч на «створення умов для роботи». За ці гроші в сесійні дні наші слуги обідатимуть (поки що в «Журавлині», про тендер на цей рік ще нічого чути не було), отримуватимуть каву, чай, бутерброди, мінеральну воду, одноразовий посуд. Розраховували наші обранці-слуги на те, що обід кожному з них обійдеться десь у 25 гривень. Між іншим, за ці ж 25 гривень, на думку депутатів, спокійно можуть прохарчуватися впродовж дня 50 пацієнтів стаціонару Рівенської лікарні. Пізніше, після затвердження видатків на себе, слуги рівнян прийняли і бюджет, яким визначили, що 50 копійок у день на хворого якраз і вистачить для його харчування. Та що ми знову про панів-виборців? Згадаймо знову про слуг. Без зайвого пафосу і проголошення програми «чисті руки» для депутатів закуплять мило, паперові рушники і... туалетний папір для ще однієї, не менш важливої, депутатської потреби. А щоб не знудитися на самоті в оточенні паперових рушників і туалетного паперу, депутатів підпишуть на періодичні видання (три тисячі гривень). Щоправда, видання те буде одне (здогадайтеся самі, яке), тільки кожному — по окремому примірнику. Зрештою, газету, яку депутати видають і пишуть, хоча б ті ж депутати і мають читати. Ще 7 тисяч гривень слуги рівнян запланували витратити на «непередбачені видатки». Що це таке і на що точно підуть кошти — вам ніхто не скаже, бо на те вони й «непередбачувані». Бувають серед буднів служіння виборцям і свята — тому й надалі депутати за кошт міського бюджету вітатимуть одне одного з днем народження та іншими святами — на придбання для цього вітальних листівок, вазонів та квітів цьогоріч збираються витратити 4,5 тисячі гривень.
Коментар Сергій Паладійчук, голова постійної комісії міськради Рівного з питань бюджету і фінансів: — Усі ці цифри по видатках на забезпечення депутатської діяльності орієнтовні. І насправді ми можемо витратити, наприклад, лише 30-40% від запланованої на певну статтю видатків суми. Втім, передбачити названі, можливо, у деяких випадках більші, ніж буде необхідно, цифри ми були змушені. Оскільки, згідно з Бюджетним кодексом, фінансування може здійснюватися лише у випадку, якщо суми наперед зазначено. Тому якщо видатки будуть передбачені менші, то потім, коли раптом виникне потреба у більших коштах, ми не зможемо їх виділити. А ось зекономити у даному випадку ми можемо. Витрати на забезпечення депутатської діяльності здійснюватимемо у міру необхідності і кожну цифру перед цим «рентгеном просвічуватимемо» на координаційній раді голів фракцій та голів депутатських комісій, аби громадяни не думали, що хтось хоче хоч гривню покласти собі у кишеню. Взагалі у багатьох людей склалася думка, що депутати місцевих рад мають фінасування на рівні депутатів Верховної Ради. І навіть деякі мої родичі дивуються, коли дізнаються, що я за депутатську роботу не одержую жодної копійки і не маю службового автомобіля. Тому потрібно якось ламати цей стереотип, щоб люди знали, що депутатство у місцевих радах — це робота на громадських засадах. Втім, вважаю, що не зовсім морально депутатам на забезпечення своєї діяльності витрачати великі кошти. Хоча, звісно, є депутати, які переконані, що для забезпечення їхньої ефективної роботи не варто економити.
