Ковбаса відома з давніх часів. Згадування про неї зустрічаються в джерелах Давньої Греції, Вавилона і Давнього Китаю. У Росії ж ковбасне виробництво з’явилося наприкінці XVII ст. Проте існують свідчення більш раннього нагадування про виготовлення ковбас. Татіщев говорить, що росіяни вміли солити м’ясо вже при Святославі, а, за Карамзіним, шинка з’явилася в нас в епоху Володимира, окости подавали на знаменитих бенкетах князя в Києві. Безпосередньо виникнення ковбасної справи в Росії відноситься до часу царювання Петра I. Саме в ці роки в Росії з’явилися німецькі ковбасники, які відкривали свої виробництва спочатку в Петербурзі, а потім і в Москві.
Ковбаса відома з давніх часів. Згадування про неї зустрічаються в джерелах Давньої Греції, Вавилона і Давнього Китаю. У Росії ж ковбасне виробництво з’явилося наприкінці XVII ст. Проте існують свідчення більш раннього нагадування про виготовлення ковбас. Татіщев говорить, що росіяни вміли солити м’ясо вже при Святославі, а, за Карамзіним, шинка з’явилася в нас в епоху Володимира, окости подавали на знаменитих бенкетах князя в Києві. Безпосередньо виникнення ковбасної справи в Росії відноситься до часу царювання Петра I. Саме в ці роки в Росії з’явилися німецькі ковбасники, які відкривали свої виробництва спочатку в Петербурзі, а потім і в Москві. На початку XIX ст. завдяки все більшому розвитку російського способу виробництва в продажу з’явилася знаменита згодом углицька ковбаса, винайдена Русиновим, російським учнем німецького ковбасника, у місті Угличі. Після 1910 року в ковбасному виробництві почалося повальне технічне переозброєння з допомогою німецьких фірм, які пропонували сучасне обладнання.
Подивись на етикетку! Перед тим, як купувати якийсь продукт, у тому числі й ковбасу, обов’язково зверніть увагу на текст, надрукуваний на етикетці. Вміст консервантів і барвників може завдати шкоди здоров’ю. Викликають злоякісні пухлини: E 103, E 105, E 121, E 123, E 125, E 126, E 130, E 131, E 142, E 152, E 210, E 211, E 213-217, E 240, E 330, E 447. Викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: E 221-226, E 320-322, E 338-341, E 407, E 450, E 461-466. Алергени: E 230, E 231, E 232, E 239, E 311-313. Викликають хвороби печінки і нирок: E 171-173, E 320-322.
Яка вона буває Варена Це найпопулярніший у світі вид ковбаси. Її виготовляють із просоленого фаршу, варять при температурі близько 80 градусів. Варені ковбаси найвищого гатунку — фаршировані. Це товсті ковбаси, наповнювачі яких мають, як правило, суворо визначений малюнок. Варені ковбаси можуть містити велику кількість сої, а можуть бути і вегетаріанськими із соєю або сейтаном замість м’яса. Довго не зберігаються. Варені ковбаси містять 10-15% білків, 20-30% жиру, їх енергетична цінність — 220-310 ккал на 100 г. Варено-копчена Її спочатку варять, а потім піддають копченню. Містить варено-копчена ковбаса більше спецій, ніж варені ковбаси. На відміну від варених ковбас (у яких фарш представляє суцільну масу) варено-копчена може складатися з дрібних шматочків визначеного розміру. Як добавки використовуються молоко, вершки, борошно, шпик і крохмал. Варено-копчена ковбаса містить 10-17% білків, 30-40% жирів, її енергетична цінність — 350-410 ккал на 100 г, а термін зберігання в холодильнику — не більше 15 діб. Сирокопчена (твердокопчена) Вона не піддається термічній обробці, холодне копчення відбувається при 20-25 градусах, м’ясо піддається ферментації і зневоднюванню. Дозрівання сирокопченої ковбаси триває не менше 30-40 діб. Сирокопчена ковбаса містить найбільшу кількість спецій, також можливе додавання коньяку. Сирокопчена ковбаса містить жиру — 28-57%, енергетична цінність — 340-570 ккал на 100 г. Сушена Це окремий вид ковбаси, у виготовленні якої взагалі не застосовується термічна обробка продукту. Заповнені фаршем оболонки висушують протягом 30-40 днів. Типовим прикладом такої ковбаси є суджук, бастурма й інші. Для їх приготування, як правило, використовується більш жирне м’ясо і дуже багато спецій, як правило, перець. Смажена Цей вид ковбаси є найпростішим. Він нерідко застосовується в домашніх господарствах. Іноді така ковбаса продається як напівфабрикат, і на прилавках її можна зустріти з позначкою «ковбаса для смаження». За великим рахунком це напівфабрикат, і кінцева обробка припадає на долю покупця. Тому особливу увагу варто звертати на свіжість такої ковбаси. У готовому вигляді вона може називатися українською домашньою, смаженою, запеченою. У процесі приготування м’ясо нарізають невеликими шматочками 5-7 мм, солять, додають спеції (перець, часник), іноді трохи цукру або навіть крохмалу. Потім отриманим фаршем наповнюють оболонку, ковбасу викладають на сковорідку й обсмажують, іноді запікають у духовці. Ліверна Головний інгредієнт — лівер — подрібнені субпродукти (печінка, м’ясо свинячих голів, язики, ніжки, вуха і т.п.). За технологією, перед тим як фарширувати оболонку, м’ясо трохи бланширують або злегка обсмажують. Нерідко обсмажують або відварюють й інші компоненти ковбаси: пасерують цибулю, часник, варять яйця. Далі фарш в оболонці варять протягом 1-2 годин. Кров’яна Для її приготування використовують тонкі кишки, а як головний продукт — кров. У рецептуру входять також дрібно нарізане сало, шматочки м’яса (нерідко використовуються субпродукти: серце, вуха, ніжки) і спеції. Таку ковбасу, як правило, варять.
