Директор НРЦ «Особлива дитина» Ольга Петух»:
— Щоразу, коли санстанція приходить з перевіркою у наш навчальний заклад, до речі, без попередження, знаходить якісь порушення, адже їм потрібно виконати норму — зафіксувати стільки-то адміністративних порушень, скласти стільки-то протоколів. Проте їхні перевірки мають бути проведені якісно і відповідно до правових норм.
Цього разу працівники санстанції просто перегнули палку, і я вирішила звернутись до суду. Держстандартами 1977 року, якими ми керуємося до сих пір, передбачено, що жирна свинина — це та, на якій більше 4,1 см сала. Ми ж в той день приймали свинину на кістці, яка не була такою жирною. Коли у працівників санстанції запитали в суді, як вони виміряли, скільки сала на свинині, щоб визнати її жирною, вони відповіли: на око. Хіба можна на основі таких вимірювань робити висновок про порушення? Суд задовольнив мій позов у повному обсязі.
Продовжувати судову тяганину у міській СЕС не мають наміру, проте завідувачка відділення гігієни харчування дітей та підлітків Ірина Ковальчук упевнена в своїй правоті:
— Свинина, яку прийняли у той день для подальшого приготування страв з неї для дітей, була жирною. І ми б довели це, якби змусили шеф-кухаря закладу відділити м’ясо від кістки і сала, які вважаються відходами. Якщо кількість відходів перевищила 16%, а це, скоріше за все, так і було б, свинина вважалася б жирною. Проте тоді постачальник м’яса відмовився б приймати його назад, адже свинина втратила б товарний вигляд. Ми зробили все, що від нас залежало, щоб діти не їли жирного м’яса.
