Прочитав оце повідомлення про те, що один ВПО зарубав сокирою п’ятьох ВПО, і задумався. Бо настільки тупий і неосвічений, що не збагнув одразу, хто такі ВПО. Так само я часом не здогадуюсь, про що йдеться коли чую, що бійці ССО знищили ворожі БТР і БМП, що знаходилися на ТОТ. Скажете, що так було завжди? Що слова на кшталт КГБ, ГПУ, МВД та інші споконвіку були у нашій мові?
Згоден, але ніколи цього не вітав. Бо навіщо замінювати трьохлітерними скороченнями цілком зрозумілі слова? Виявляється, треба. Бо назвати солдата дезертиром не хочеться — краще сказати, що він здійснив СЗЧ. Повідомити, що до війська у нас тепер забирають людолови, якось незручно. Краще сказати, що це ТЦК. Та що я розповідаю — самі подивіться новини чи поговоріть зі знайомими і переконаєтесь, наскільки часто у нас вживають оті слова із тьох літер, причому чи не щодня виникають нові. Можливо, я вже старий і тому мені ліньки дізнаватися, хто такі чи що таке ОШБ, РЕБ, НРК, якими ЗСУ вчора вразили ворога. Ну чому, бляха, ЗСУ, а не українське військо чи українська армія? Чому ТРО, а не добровольці? Ще трохи і я взагалі не буду до кінця розуміти, про що повідомляють новини. Хіба що підключати штучний інтелект, для якого у нас ще поки не придумали слова з трьох літер. Навіть дивно, як без отих слів обходились наші класики. Днями перечитував збірку віршів Степана Руданського і не побачив там жодного слова із трьох літер. Так само і у Шевченка, Франка, Котляревського… Скажете, що це було у позаминулому столітті? Але ж і у минулому столітті поети і письменники без них обходились. Принаймні ними не зловживали. Не те що тепер, коли простір для творчості у створенні нових і нових трьохлітерних слів практично безкінечний. А коли що, то можна обійтися тим самим словом із трьох літер, яке всі знають і яке до всього підходить. І думати не треба!
