17-річний Максим із Рівненщини отримав нове серце і мріє стати програмістом

2 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

17-річному юнаку із Рівненщини пересадили донорське серце. Максим досі перебуває у лікарні, але вже не в реанімації, і вперше за довгий час будує плани на майбутнє.

Вроджена вада, яка повернулася через роки

Хлопець народився зі складною вродженою патологією – тетрадою Фалло. Це означає, що серце мало одразу чотири анатомічні дефекти. У віці одного року та двох місяців Максиму зробили операцію – ритм відновився. Він пішов до школи, ріс із ровесниками й майже нічим не відрізнявся від них.

Однак згодом хвороба повернулася. Медики припускають, що важке інфекційне захворювання стало тригером, який спричинив погіршення. Останні роки стали для юнака справжнім випробуванням: з’явилася задишка, набряки, серце збільшилося настільки, що лікарі дійшли єдиного висновку – порятунок лише в трансплантації.

Дзвінок, на який чекала вся родина

На початку травня, недільного вечора, пролунав довгоочікуваний дзвінок. Для Максима знайшлося донорське серце. У Вінниці в одного з пацієнтів після інсульту діагностували смерть мозку. Його родина погодилася на посмертне донорство – і це рішення подарувало шанс на життя одразу кільком людям.

Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ) визначила, що Максим імуносумісний з донором.

Гелікоптер попри війну

Поки хлопець разом із мамою терміново вирушали до Києва, команда Інституту серця та Національного наукового центру серцево-судинної хірургії імені Амосова виїхала на Вінниччину. Аби вчасно доправити донорське серце до операційної, медики звернулися по допомогу до Національної поліції. Незважаючи на воєнний стан, у небо підняли гелікоптер.

«Це було складно, але ми мали встигнути. Ми об’єднали зусилля кількох структур, багатьох людей – і зробили це. Дякуємо Національній поліції України. Також вдячний колегам з Інституту серця, які приєдналися до нашої трансплант-команди і разом провели пересадку. Все заради пацієнта», – розповів директор центру імені Амосова Василь Лазоришинець.

«Почуваюся незрівнянно краще»

Операція минула успішно. Нині Максима вже перевели з реанімації до звичайної палати, показники стабілізувалися. Юнак потроху відновлюється й зізнається, що почувається незрівнянно краще, ніж останніми роками.

У нього з’явилися плани: закінчити школу цьогоріч (навіть онлайн), вступити до вишу й стати програмістом.

ТЕГИ:
Поділитися цією статтею