Африканці живуть у Рівному і сумують за «кінь-кі» та «фу-фу»

З теплим одягом зустрічали ганців представники університету в аеропорту Львова. Наші морози для африканців стали справжнім випробуванням, адже холодніше за +15 градусів у їхній країні не буває. Тому перші тижні за партами вони сиділи в шапках. Поселили іноземців в одному з гуртожитків “водника” у трьох двомісних кімнатах — одну кімнату зайняли два хлопці, в інших двох окремо мешкають хлопець і дівчина. Умови в кімнатах такі ж, як і для решти студентів.
В університеті африканці вчаться на підготовчому відділенні. Упродовж першого місяця вони лише вивчають нашу мову, а з другого — додаватимуться інші предмети цього курсу.
Якщо до морозу за місяць перебування у Рівному темношкірі студенти більш-менш адаптувалися, то до нашої їжі ніяк не можуть звикнути. Тих продуктів, якими вони харчувалися на батьківщині, поки у магазинах не знайшли. Тому їдять переважно картоплю, рис, макарони, а також піцу — якщо обідають в кафе. Кажуть, найбільше їм бракує традиційних ганських страв “кінь-кі” та “фу-фу”, які готують з рослин, що ростуть на їхній території та нагадують нашу картоплю. Саме рослинна їжа переважає в раціоні ганців. З м’яса вони їдять в основному яловичину, курятину чи баранину. Дивуються африканці українському способу харчування.
— Вранці ми повноцінно снідаємо, а в Україні люди замість сніданку п’ють чай, каву і курять, — каже Каролайн Боаду. — Крім того, їжа у нас, на відміну від української, більш натуральна — без консервантів чи інших домішок. Коли я в магазині купую воду, мені одразу пропонують газовану, тож доводиться пояснювати продавцю, що я хочу напій без газу.
За продуктами африканці ходять до сусіднього супермаркету. При спілкуванні свій невеликий словниковий запас української доповнюють жестами. Оскільки ганці — люди англомовні, то й сподівалися, що тут особливих проблем зі спілкуванням не виникне. Тож дещо розчарувалися, дізнавшись, що рівняни майже не знають англійської.
Інші студенти ставляться до африканців привітно. Сусіди по гуртожитку заходять познайомитися та кличуть у свої компанії. На Різдвяні свята ті студенти, які залишились у гуртожитку, запросили ганців до себе. Щоб ознайомити іноземців з нашими традиціями, приготували дванадцять страв, з яких африканцям найбільше сподобалися фаршировані яйця, риба, свинина та салати. Тим часом від традиційних українських сала та горілки вони відмовилися, кажуть, у їхній країні люди не п’ють.
Житимуть африканці у Рівному щонайменше до червня, поки закінчаться підготовчі курси. А влітку складатимуть вступні іспити. Спеціальності оберуть різні: одні хочуть бути економістами, інші — медиками. Кажуть, в Гані є і спеціальності, за якими вони хотіли б вчитися, і університети. Однак рівень розвитку України набагато вищий, ніж їхньої країни, технології тут сучасніші, тому теоретичні знання можна використовувати на практиці. А ціни за навчання тут значно нижчі, ніж в інших країнах Європи.
Наразі в НУВГП навчаються 42 іноземці — азербайджанці, туркмени, росіяни, білоруси, ізраїльтяни, чехи, латвійці, словаки, грузини, а тепер і ганці.
— Порівняно з минулим роком кількість іноземних студентів у нашому університеті збільшилась вчетверо, — розповідає Оксана Костюшок з відділу міжнародних відносин НУВГП. — Вчаться вони переважно на менеджерів та економістів. Дуже рідко обирають спеціальності, пов’язані з водним господарством. Вартість навчання для іноземців на підготовчому відділенні становить тисячу доларів, на основних спеціальностях денної форми навчання — півтори тисячі доларів та заочної — 800 доларів на рік. В університеті цього року відкрито ліцензії для навчання ста іноземців на основних спеціальностях та ста слухачів підготовчого відділення. Наступного року цю кількість планують збільшити.