Нещодавня історія з працівником одного з рівненських банків Сергієм, який примудрився, не виходячи із своєї установи, друкувати фальшиві гривні, безумовно, змушує багатьох мешканців обласного центру з підозрілістю оглянути ще раз вміст своїх гаманців. Хтозна, чи не підробку нам підсунули в магазині чи деінде? Наскільки ризикують рівняни отримати замість справжніх грошей фальшивку, кореспондент «РВ» дізнавався у фахівців.
Коментарі Галина Божик, начальник відділу готівки і касових операцій Рівненського обласного управління НБУ: — Ми вилученням фальшивих банкнот не займаємося. Ця робота проводиться у центральному сховищі Нацбанку, куди ми здаємо зношені гроші комерційних банків на перерахунок та знищення. Якщо вони там виявляють фальшиві банкноти, то повідомляють про це нас і правоохоронні органи. Цього року в пачках з грошима комерційних банків було виявлено десять фальшивих банкнот по 10 та 20 гривень. Національну валюту підробляють здебільшого, починаючи з цього номіналу і вище. Дрібніші підробляти невигідно. Випадки виявлення іноземної валюти цього року мені не відомі. Олександр Божок, начальник відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами Рівненського міського відділу міліції: — Підробляють усю без винятку валюту. Інша річ, що у нас у місті були зафіксовані випадки лише підробок гривень. Щоб хтось підробляв валюту — мені таке невідомо. А от збут валюти, власне, як і скрізь, у нас теж трапляється. Інша річ, що значно рідше в порівнянні, наприклад, з іншими прикордонними областями України. Серед підробок національної валюти можна зустріти купюри номіналом від 5 до 50 гривень. Значно рідше — 100 гривень. Тобто такі купюри, на які люди менше звертають увагу. Виготовлені вони зазвичай на оргтехніці й мають зношений вигляд. Чим менше номінал підробної купюри, тим нижча її якість. Щодо доларів та євро, то фальшивки зустрічаються, починаючи від купюр номіналом 20 та 100. Розрізнити такі підробки можна за якістю паперу та фарби. Зрештою, у кожному банку є перелік ступенів захисту купюр вітчизняної та іноземної валюти, які можна взяти собі на «озброєння». Петро Бордюк, начальник науково-дослідного експертного криміналістичного центру при УМВС у Рівненській області: — У нашій області підробляють в основному гривні. Причому невеликого номіналу — для того, щоб потім було простіше збути фальшивку в торговельній мережі: на базарах, у кіосках, магазинчиках та барах. Щодо іноземної валюти, то якісних підробок вітчизняного виробництва я не зустрічав. Зазвичай це дуже дорогі підробки, що потрапляють до нас із Чечні та Турції. Відрізнити таку підробку без застосування спеціальних приладів майже неможливо. Тому якщо виникають такі підозри, можна звернутися до нас. Ця послуга платна. Розрахунок проводиться згідно із затвердженим кошторисом. Цього року вже був один випадок, коли до нас зверталися з проханням визначити справжність двох стодоларових купюр.
