Народження дитини — не привід забути про професійне зростання? А хто буде піклуватися про малюка, поки ти будеш на роботі? При згадці про дитячий садок тебе пересмикує, на няньку доводиться віддавати три чверті зарплатні. Залишається тільки один варіант: бабуся. Бабуся: довіряти чи ні? На відміну від няньки, бабусям не треба платити, у них ненормований робочий день і вони люблять не «дітей взагалі», а саме твого малюка. Тільки от що робити, якщо у вас не збігаються погляди на виховання?
Занадто турботлива бабуся Бабуся одягає онуків не по погоді, годує «через не можу», сама прибирає розкидані іграшки. «Нас із сестрою бабуся явно перегодовувала. У результаті на першому курсі мені довелося оголосити нещадну війну зайвій вазі, — ділиться Вікторія. — Я тому свого сина свекрусі не довіряю — вона велика любителька погодувати дитину жирною їжею». Такі бабусі стверджують, що бажають своїм онукам тільки добра. Насправді ними керує підсвідомий страх недоглядіти за дитиною. Страх не виправдати твої надії доводить до абсурдних вчинків: «Якось моя мама вирішила, що йти гуляти в шкарпетках занадто холодно, а в колготках — занадто спекотно. Гольфиків у нас не виявилося, дочка просиділа цілий день вдома», — розповідає Іра. Що робити? Просто не залишай їй вибору: щодня викладай на видне місце підходящий одяг для дитини, їжу розподіли по порціях і зберігай в окремих ємностях. Цей спосіб протверезить занадто турботливу бабусю: фактично ти береш на себе відповідальність за її вчинки. Вікторія радить озброїтися думкою професіоналів: для її сина терапевт склав оптимальний раціон харчування. Обов’язково поясни бабусі, що ти не хочеш, щоб ваш малюк ріс несамостійним і ледачим недотепою. Запропонуй їй робити все не замість онуків, а разом з ними.
Бабуся-«контролер» У Каті, щасливої мами п’ятирічного Петі, дуже «діяльна» свекруха: «Вікторія Макарівна завжди знайде собі заняття: то меблі в дитячій пересуне, то сина підстриже. Причому в неї завжди є пояснення: ліжечко стоїть на протязі, за старої стрижки зір псувався. Петя від її методів виховання теж не в захопленні: бабуся забороняє дивитися мультики і забирає «непедагогічні» іграшки. Син ображається, коли я залишаю його з бабусею. Головне, вона сама цілком впевнена у своїй правоті і постійно натякає, що ми без неї пропадемо». Бабусю-«контролера» все життя переслідує той самий страх: вона боїться стати непотрібною. Девіз таких жінок: «Я живу не для себе, а для інших». Психологи вважають, що за такими твердженнями ховається потреба в схваленні своїх вчинків з боку навколишніх. Що робити? Поясни, що визначені межі твого сімейного простору ти порушувати не дозволиш. Дій тактовно, але рішуче. Спробуй обмежити зону впливу Контролера: визнач, що однаково захоплює і бабусю і дитину, і в цій сфері дай їй повну свободу. Зроби так, щоб бабуся відчула себе потрібною. Катя доручає свекрусі відповідальні справи, для виконання яких потрібен напористий і пробивний характер: дістати квитки на популярний дитячий спектакль, записати дитину в безплатну секцію, пройти з ним диспансеризацію. «Не скупися на компліменти і слова подяки!» — радить вона. Якщо остудити надмірне полум’я Контролера не вдасться, переключи частину її уваги на інший «об’єкт»: підшукай підходяще хобі, познайом зі своїм самотнім сусідом відповідного віку.
Дві бабусі в конфлікті Якщо обидві бабусі хочуть активно брати участь у вихованні онуків, але не можуть поладити між собою, дитина буде постійно знаходитися між двох вогнів: «Свекруха ввесь час запитувала мого сина, кого він більше любить: її чи свою іншу бабусю, мою маму. Нам із чоловіком довелося втрутитися. Моя мати теж поводилася не кращим чином: вона постійно купувала сину дорогі іграшки і стверджувала, що інша бабуся для нього нічого не робить», — згадує Світлана. Бабусі борються за увагу довгоочікуваних онуків, не рахуючись ні з чим, не задумуючись про засоби і методи. У результаті дитина росте в напруженій атмосфері, стає розпещеною, швидко привчається маніпулювати дорослими. Що робити? Головне — це захистити дитину від проявів особистого конфлікту бабусь. У спокійній формі поясни свою позицію матері і свекрусі, встанови правила гри і стеж за тим, щоб вони їх дотримувалися. Якщо по-хорошому конфліктуючі бабусі не розуміють, збери сімейну раду і, заручившись підтримкою чоловіка, постав їм ультиматум: або вони оголошують перемир’я, або ви наймаєте няньку. Будь об’єктивною і спробуй встановити, з якою саме бабусею твоїй дитині комфортніше. Виходячи з бажань малюка, розподіли їхні обов’язки і час, який вони проводять з онуком. Дочка більше любить свекруху? Довір мамі чоловіка займатися онучкою в будні, а своїй — гуляти з нею у вихідні. «Я складаю «графік спілкування», щоб бабусі менше зустрічалися в нас на квартирі, — пропонує свій спосіб вирішення проблеми Світлана. — Тільки треба стежити, щоб він їм самим не потрапив на очі».
Бабуся-егоїстка Ти була впевнена, що твоя мама або свекруха допоможуть тобі виховати дитину. Вони із задоволенням навчили тебе азам догляду за немовлям, подарували класичну книгу Спока і… на цьому усе закінчилося. «Нашу бабусю до нас не заманиш! Шкода дитину — у всіх бабусі як бабусі: забирають із садка, булочки печуть, а наша…»— переживає Ольга. Жінки, які рано стають бабусями, звичайно продовжують працювати, активно спілкуватися. Багато не втрачають надії влаштувати своє особисте життя. Допомогти матеріально їм набагато легше, ніж встановлювати близькі емоційні стосунки з онуками. Для них народження онуків — це одночасно і велика радість, і великий стрес. Що робити? Навчитися поважати рішення бабусі. Щоб твій малюк не страждав від нестачі спілкування, відправляй дитину разом з нею на урочисті заходи: наприклад, на різдвяну ялинку, на день народження. Якщо варіант з нянькою для тебе неприйнятний, вирішуючи повсякденні проблеми, проси про допомогу дідусів. «Наш дідусь із задоволенням займається онучкою. Переживає, що недостатньо часу приділяв своїм дітям, і намагається надолужити згаяне», — говорить Ольга. Якщо спочатку все йде не занадто гладко — не впадай у відчай. Заради дитини мама і бабуся повинні постаратися знайти спільну мову. Не втрачати самовладання тобі допоможе нехитрий психологічний прийом. Якщо почуваєш, що відкритого конфлікту не уникнути, пригадай, які теплі стосунки пов’язували тебе і твою власну бабусю. І посміхнися!
