«Беркут» хоче повернутися

У подіях на Майдані Незалежності у Києві беруть участь не лише сотні протестувальників із Рівного. Наше місто представлене і з іншої сторони — половина бійців Рівненського спецпідрозділу міліції "Беркут" знаходиться зараз у столиці. Про те, чим займаються наші "беркутівці", відкомандировані до Києва, їхній командир Іван Котяш (на фото) погодився розповісти нашій газеті. Розмова була недовгою: о пів на сьому вечора підрозділ мав вирушити на нічне чергування.

— Зараз принаймні є час відпочити, — розповідає Іван Котяш. — А коли була неспокійна обстановка у Києві і ми охороняли громадський порядок, доводилося чергувати по дві-три доби. На сон виділяли кілька годин. Бувало, що за день лише три години спали. Тепер все налагодилося. Ми несемо службу позмінно — по півдоби. Зараз будемо їхати, аби замінити інший підрозділ. — Після дванадцяти годин на холоді ваші бійці не мерзнуть, не хворіють? — Усе нормально. З нами є фельдшер, ліків вистачає. Бійці п'ють противірусні препарати. А якщо вже хтось і захворіє на ГРВІ, то ми його на чергування не беремо, аби він бактерії в автобусі не розносив. Проте серйозних захворювань ні у кого не було. Наші бійці адаптовані до холоду. — Де вас розмістили? — Поселили нас у профілакторії в районі Пущі Водиці. Умови нормальні. — З харчуванням проблем не виникає? — Годують нас залежно від графіка чергувань. Якщо це день, то маємо сніданок та обід. А якщо вночі, то видають сухі пайки і чай, а снідаємо вже там, де живемо. Як їдемо до профілакторію, то заїжджаємо у магазин і купуємо ще й самі якісь продукти. Але на харчування ще ніхто не скаржився.

— Де саме чергуєте? — Зараз біля Верховної Ради. Раніше — біля Адміністрації Президента. Нам постійно змінюють місця. — Безпосередньо біля Майдану чергували? — На жаль, ні. Ну, в принципі, і Верховна Рада, і Адміністрація Президента, і вулиця Лютеранська поруч з Майданом. — А чому "на жаль"? — (пауза) Не знаю. — А ви самі були на Майдані? — Проходив повз Майдан, був у формі. У мене склалося враження, що половина людей, які там стоять, зомбовані 25-м кадром "5 каналу". Там людям показують вирізану інформацію. Я бачив повне відео за 30 листопада, відзняте на Майдані. Телеканали транслювали, як б'ють мітингувальників, а як мітингувальники перед цим били "беркутівців", ніхто не показує. Проте думаю, що рано чи пізно ці кадри з'являться і люди побачать, як було насправді. — А як, на вашу думку, було насправді? — От візьміть того ж корецького депутата, якого заарештували. Людина ходить у камуфльованій формі, в "берцах", в масці кольору хакі. Коли його затримали біля того місця, де був пам'ятник Леніну, то не через пошкодження пам'ятника. Від його рук постраждали працівники міліції: і райуправління, і "Беркута". А потім почали говорити, що правоохоронців били провокатори. Члени "Свободи" — це реальні бойовики. Біля пам'ятника їх тоді було декілька десятків. А кажуть, "тітушки"… Неприємно від цього всього. Події на Банковій також неправдиво і однобоко показують. Я спілкувався з колегами з інших підрозділів, які там безпосередньо були. Коли протягом півгодини винесли 60 побитих солдатів, ровесників моїх дітей, це ненормально. Ті, хто нападав на солдатів, були у масках. Проте коли "Беркут" почав атакувати, вони знімали маски і показували напис "преса". Солдати, думаєте, цього не бачили? Це другий бік медалі, який, на жаль, не висвітлюють. Це нас ображає. — "Беркут" звинувачують у надмірній жорстокості, дехто навіть ставить питання про розформування спецпідрозділу... — Наш підрозділ потрібен. Я ще раз переконався, що це реальна сила, яка може зберегти в державі хоча б чинний конституційний лад. Всі ж розуміють, що нинішня влада — законна. Будуть вибори — нехай люди обирають іншу. Якщо народ ділять, тоді що нам робити? Просто виконувати свої обов'язки згідно з законом про міліцію та Конституцією. Але якщо подивитися на те, як працює поліція західних країн, то я вважаю, що наш український "Беркут" діє ще відносно гуманно. — А як бійці ставляться до нинішніх подій? — По-різному. Все-таки менталітет у нас західний, але не такий, як у Львові чи Івано-Франківську. Більшість хлопців — з Полісся. Вони фактично бачать те, що й я, але думки у всіх різні. Ми не політики. Можливо, і правильно, що народ піднявся, аби владі дати зрозуміти, що потрібно щось змінювати. А з іншого боку, коли бійці бачать неправдиву інформацію, що "Беркут" мало не ворог народу, то яка на це може бути реакція? Ми ж до поїздки у Київ затримували злочинців. На нашу підтримку сподівається і карний розшук, і УБОЗ, бо ж ми — сила, потрібна для затримання небезпечних для громадськості людей. А тут, у Києві, ми заручники політичних ігор. Але тримаємося. Морально-психологічний клімат у підрозділі добрий. Хлопці ставляться до всього з розумінням і добросовісно виконують обов'язки з охорони громадського порядку. — А чи знаєте, коли повернетеся додому? — Ми люди у погонах. Не від нас залежить, коли повертатися. Можливо, нас принаймні замінять іншою частиною підрозділу. — Люди з Майдану підходили поговорити? — Коли чергуємо, то інколи підходять до нас, спілкуються. Не знаю, з якими намірами це роблять. Ті, хто говорив, були адекватними. Але позаду них стоять так звані захисники демократії з металевими прутами і у масках. — Чого б ви хотіли від влади та протестувальників? — Нічого. Хіба що хотілося б Новий рік і Різдво зустріти вдома. У мене діти вже дорослі, але ж у багатьох є маленькі сини і дочки, і свята хотілося б провести у колі сім'ї.