Наче грім серед ясного неба для депутатів міської ради Рівного стала заява головного рухівця області Валентина Королюка, щодо неспроможності нинішнього секретаря міськради Юрія Бідюка виконувати свої посадові обов’язки. Ще тільки рік тому саме пан Королюк був ініціатором висунення Юрія Бідюка (тоді — голови міської організації НРУ) на цю посаду, за що отримав від надміру принципових колег-депутатів тавро «сепаратиста» та «опортуніста». Впродовж всього цього часу пан Королюк постійно відстоював свого однопартійця. Що змінилося у стосунках двох рухівців? Відразу ж була озвучена версія великих грошей та продажу виборчих списків.
Валентин Королюк, депутат Рівенської міської ради, голова РОО НРУ: — Після революції, коли Народний рух підтримав пана Бідюка на посаду секретаря міської ради, ми добре знали про його проблеми зі здоров’ям, його сонливість. Але на той час це була єдина кандидатура, яка могла завадити Червонію у його планах повністю узурпувати владу в місті. Після обрання пана Бідюка я одразу звернувся до лікарів із проханням допомогти йому. На жаль, з цього задуму нічого доброго не вийшло. Але це не єдина прогалина у його роботі. Зайнявши посаду чиновника, він забув, для чого його туди призначили, і почав займатися винятково вирішенням особистих питань. Впродовж року йому не лише не вдалося налагодити «місток» між виконкомом і радою, від депутатів міської ради мені довелося чути лише докори на його адресу. Зрозуміло, що так далі продовжуватися не могло. Я зустрівся з ним і зробив кілька зауважень щодо його роботи, на що пан Юрій дуже образився. Після цього взяв лікарняний, а сам побіг скаржитися на мене Чайці, Червонію, навіть до Бориса Тарасюка звернувся у Київ. При цьому він звинувачував мене у політичній розправі і називав, м’яко кажучи, не зовсім пристойними словами. Зрозуміло, що йдучи на вибори, ми не можемо себе більше дискредитувати такою людиною, тому обласний осередок Народного руху прийняв рішення після того, як пан Бідюк повернеться з лікарняного, зняти його із займаної посади. А депутатський корпус нас у цьому підтримає. Останній раз коли голосували про відставку секретаря міськради, не вистачило всього одного голоса. Є інший варіант. Якщо він і надалі буде переховуватися на лікарняному, ми просто розглянемо питання про подальшу недоцільність перебування секретаря міської ради на своїй посаді за станом здоров’я. Для чого раді секретар, який більше хворіє ніж працює? Крім того, якщо найближчим часом ми доведемо, що він бігав і скаржився на мене Червонію, я не виключаю можливості, що його буде виключено і з лав Народного руху. Подавати альтернативну кандидатуру на посаду секретаря ми не будемо. Просто один раз обпікшись, більше не маємо морального права. Гадаю, ті три місяці, що залишилися до виборів, рада зможе обійтися і без секретаря. Принаймні після звільнення Бідюка вона нічого не втратить. Секретар Рівенської міської ради Юрій Бідюк: — Мені дуже прикро, що Валентин Королюк, з яким ми ще донедавна були друзями, тепер намагається вилити на мене ввесь цей бруд. Його заява про те, що я не спроможний виконувати свої посадові обов’язки за станом здоров’я, по меншій мірі є просто безглуздою. Так само є повністю безпідставними звинувачення відносно того, що я не справляюся зі своїми професійними обов’язками. Проблема наших стосунків в іншому — в політичній площині. Не секрет, що завдяки мені пан Королюк став депутатом міської ради, згодом знову ж таки завдяки мені він очолив обласний осередок Народного руху. Тобто я був хрещеним батьком його як політика. І це була моя помилка, моя політична недалекоглядність. А розплатою цьому стало те, що він зі звичайного бізнесмена перетворився на справжнього політичного диктатора. Коли він став біля керма обласної організації, то заявив, що фінансування партії недостатнє, і почав вкладати в неї власні кошти. Відтоді почав діяти принцип: хто платить, той і замовляє музику. Він перетворив партію на власний політичний цех, де, не прислуховуючись до думки інших, міг призначати і знімати з посад людей на власний розсуд. Я неодноразово йому про це говорив, але він не зважав на це. Партійні засідання дедалі частіше почали перетворюватися на монологи голови парторганізації, а решта мала мовчки слухати його і у разі потреби голосувати за ті пропозиції, які були вигідні Королюку. Зрозуміло, що свідомі члени Руху не могли із цим миритися і потроху почали складати свої партквитки. Коли партія пройшла етап висунення кандидатів до місцевих рад, ми з паном Королюком були першими у списках до міської ради. Втім, згодом його погляди кардинально змінилися. Він порадив мені написати заяву на вихід з обласного проводу і скласти повноваження голови міського осередку. Свою позицію він пояснив тим, що підібрав молоду команду, якій більше довіряє, ніж мені. Як з’ясується згодом, під поняттям «молодої команди» були його друзі, знайомі та родичі-бізнесмени, які в обмін на позичені Королюку гроші, які він заплатив за прохідне місце в списку до Верховної Ради, отримали різні посади і місця у списках Народного руху до місцевих рад. Переконатися в цьому дуже легко, про це знають усі його знайомі, оскільки він встиг їм про свої «заслуги» розповісти, або просто переглянути прізвища тих, хто стоїть у прохідній частині списку НРУ. Ви там не знайдете жодного політично активного рухівця — одні бізнесмени. Скільки саме йому позичили, я точно не знаю, але наскільки мені відомо, мова йшла про один мільйон доларів. Половину суми він вже завіз до столиці. Коли я виступив проти такого безчинства, а згодом поїхав і розповів про усі порушення Голові НРУ Тарасюку, Королюк почав погрожувати мені розправою. Без згоди ревізійної комісії зібрав провід і в закритому режимі, під соусом того, що я нібито працюю на Червонія, ініціював питання про виключення мене зі складу обласного проводу і звільнення з посади голови міського осередку партії. На щастя, люди цього не сприйняли. Водночас, нам обом запропонували скласти з себе свої партійні повноваження до того часу, поки все не буде з’ясовано до кінця. Розуміючи, що в партії назріває розкол між двома таборами, які з одного боку підтримують мене, а з іншого — ті, що куплені — Королюка, я склав свої повноваження. Натомість голова обласного осередку цього не зробив. Навпаки, він посилив свій тиск як на мене, так і на мою родину. Що ж до моїх подальших дій... Нині я перебуваю на лікуванні. Якщо буде потрібно, я готовий надати усі необхідні докази справжньої причини того, чому голова обласного осередку НРУ домагається мого звільнення. Зрештою, зберу прес-конференцію і про все розповім журналістам.
Міський голова Рівного Віктор Чайка: — Неетично з мого боку було б коментувати цей конфлікт. Не я ж пана Бідюка пропонував на цю посаду. Тому нехай вирішують депутати міськради. На сьогодні вже є тридцять підписів депутатів, тому не виключено, що вони будуть ініціювати розгляд цього питання. Щоправда, в даному випадку існує один юридичний аспект — розглядати це питання можна лише за присутності секретаря міськради, а він на даний час перебуває на лікарняному. Відверто кажучи, якщо пана Бідюка все ж таки знімуть, до виборів я нікого не хотів би бачити на цій посаді. Інакше це буде такий самий варіант, як із прем’єром паном Єхануровим — призначили на три місяці, а потім зняли. А після виборів життя покаже.
