Вбивство, яким закінчилася у Дубні суперечка між прокурором, адвокаткою та колишнім міліціонером, що є родичами, нічим, по суті, не відрізняється від чи не щоденних родинних сварок із убивствами чи каліцтвами, про які повідомляє кримінальна хроніка. Різниця лише у тому, що цього разу учасники конфлікту не були сильно п'яними і билися не сокирами чи дрючками, а пістолетом.
Ігор Чайка, Віта та В'ячеслав Чайки
Конфлікт між 55-річним В'ячеславом Чайкою та його 29-річним сином Ігорем закінчився трагічно для другої дружини В'ячеслава — 43-річна Віта Чайка (Шаблій) була застрелена із пістолета. Стрілянина у будинку на вулиці Жуковського, 12 у Дубні сталася близько восьмої вечора у суботу, 1 квітня. Про вбивство адвокатки та поранення полковника у відставці В'ячеслава Чайки поліцію повідомила «швидка». Жінка загинула на місці від кулі, що продірявила легеню. У чоловіка були несмертельні поранення.
В'ячеслав Чайка одразу розповів, що стріляв його 29-річний син Ігор. Журналістам полковник, лежачи після операції на лікарняному ліжку, доводив, що того вечора прийшов із дружиною навідатися на господарство до хати, де ніхто не живе, порався нібито на дворі, коли помітив, що жінки немає. Ішов до будинку, і у цей момент почув постріли у свій бік. Якщо вірити полковнику, отримавши поранення у живіт, він зумів подужати стрільця і лише тоді помітив, що це його син. Зумів начебто вирватися і закритися у будинку, де лежала вбита дружина. Таким чином, зазначає, і зумів врятуватися.
Ігор Чайка після стрілянини втік. Поліція розшукувала його дві доби. У вівторок, 4 квітня, він сам прийшов до Рівненської обласної прокуратури. Того ж дня міський суд обрав йому міру запобіжного заходу — цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета. Суддя не задовольнив прохання прокурора, який просив для підозрюваного арешт на 60 діб без права на заставу. Бо, як зазначено в ухвалі суду, обвинувачення не надало достатньо доказів того, що підозрюваний може втекти, тиснути на свідків чи бути небезпечним для інших.
До суду 29-річний Ігор Чайка, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Тернопільської області, прийшов не сам, а з дружиною, з якою у Тернополі виховують дворічного сина. Домашній арешт підозрюваний у вбивстві мачухи та пораненні батька відбуватиме у Дубні, на квартирі матері Любові Чайки.
Перед судовим засіданням Чайка-молодший сказав лише кілька слів журналістам: «Я не винен і доведу свою правоту у суді». Суддю запевняв, що прийшов до будинку на Жуковського, в якому виріс, не вбивати, а лише навідатися до рідної хати. Запевняв, що з собою мав лише газовий балончик, пістолет же наставив на нього рідний батько.
— Вважаю свої дії у рамках оборони, з метою захисту власного життя, — зазначив Ігор Чайка на судовому засіданні. - У мене не було наміру позбавити когось життя. У тому будинку я виріс і прописаний. Пістолет на мене наставив батько, це була його зброя. Мені дуже пощастило, що я живий. На місці події того вечора не залишився через агресивну поведінку батька, боявся за своє життя. Був у шоковому стані, коли біг. Дорогою викинув розбитий телефон, пістолет та куртку, яку скинув, бо було гаряче. Навіть не знаю, для чого її викинув. Не пам'ятаю, де провів той вечір.
Наступного дня, коли почав усвідомлювати, що сталося, вирішив прийти сам до правоохоронців, але з адвокатом. Був у той час у Дубні, в районі базарчика. Третього квітня вийшов на зв'язок з рідними, а 4 квітня з'явився до прокуратури з метою встановлення об'єктивних обставин.
Ігор Чайка вказав правоохоронцям ділянку, на якій викинув речі, зокрема, пістолет. Поки не встановлено, чи це був «Форт», чи «Макаров». Єдине, що вдалося з'ясувати слідству — стріляли 9-міліметровими кулями і зроблено було вісім пострілів (у «Макарова» це повна обойма).
Щоб показати, що співпрацюватиме зі слідством, Ігор Чайка приніс у прокуратуру джинси, в яких був того вечора — розірвані і зі слідами бурого кольору, ймовірно, від крові. Чоловік також пройшов судово-медичну експертизу, яка зафіксувала на його тілі сліди від сутички — напухлу щелепу, подерті ноги, розпухлі суглоби. Перед стріляниною ніби була спершу словесна перепалка, а потім і бійка.
Про конфлікт у родині Чайок було відомо давно. В'ячеслав Чайка, який у 2014 році кілька днів очолював УМВС у Рівненській області, жив практично на дві сім'ї. З першою дружиною Любов'ю у нього два сини: окрім Ігоря, ще хлопчик 2008 року народження. Офіційно подружжя розлучилося 2015 року, проте не жило разом давно. В'ячеслав Чайка торік одружився з Вітою Шаблій, проте їхньому спільному сину уже 18.
Стрілянина у будинку на вулиці Жуковського, 12 у Дубні сталася близько восьмої вечора у суботу, 1 квітня
Загострення сімейна драма набула через хату на вулиці Жуковського. В'ячеслав Чайка намагався відсудити її у першої дружини та дітей від першого шлюбу, хоча, як розповідають, будинок зводили за гроші батьків Любові Чайки. Оскільки майно спірне, у будинку ніхто останнім часом не жив. В'ячеслав Чайка навідувався час від часу на господарство і при цьому, розповідають, не пускав туди синів від першого шлюбу: замінив замки та навіть, як подейкують, під'єднав електропроводи до дверної ручки, аби діти не могли зайти досередини. Ті лазили через вікна.
Заступник начальника ГУ Нацполіції у Рівненській області Сергій Волков розповів кореспонденту «РВ», що В'ячеслав Чайка написав чимало звернень до дубенської поліції, звинувачуючи своїх синів у тому, що вони нібито крали його речі. Окрім того, писав скарги до Генпрокуратури та військкомату на свого сина Ігоря, що той ухиляється від участі в АТО. Він навіть намагався відмовитися від свого найменшого сина, стверджуючи, що дитину перша дружина «нагуляла».
З цього понеділка Ігор Чайка мав бути у Києві, на курсах підвищення кваліфікації прокурорів. У Дубно заїхав дорогою до столиці з Тернополя. Під домашнім арештом він перебуватиме до червня, якщо прокуратура не оскаржить рішення міського суду в апеляційному. Він не має права наближатися до батька та повинен здати закордонний паспорт.
Підозру Ігорю Чайці оголосили за п.1 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (замах на умисне вбивство двох або більше осіб), яка передбачає довічне ув'язнення. Адвокат підозрюваного Олександр Іващенко у судовому засіданні одразу зазначив, що у захисту є претензії до кваліфікації злочину. Скоріше за все, будуть доводити, що випадок не був умисним вбивством, а самозахистом. Правоохоронці запевняють, що мають й інші докази, окрім свідчень пораненого В'ячеслава Чайки, які начебто доводять вину Ігоря.
Віту Чайку поховали у Дубні у вівторок. Її син, поки В'ячеслав Чайка у лікарні, з бабусею. У будинку матері адвокатки останнім часом і мешкали Віта та В'ячеслав Чайки.
Додамо, що Віта Чайка (Шаблій) свого часу працювала секретарем дубенського суду, з 2008 року займалася адвокатською діяльністю, а на минулих виборах балотувалася на посаду міського голови Дубна від «Свободи». В'ячеслав Чайка також — «свободівець». 2005 року він працював першим заступником начальника Рівненського УМВС, але тодішній міністр Юрій Луценко його звільнив. У 2014 році В'ячеслав Чайка очолив обласне УМВС за квотою «Свободи», але зміг втриматися на посаді лише кілька днів — щодня до управління приходили мітингувальники, вимагаючи його звільнення. Кілька місяців тому пенсіонер Чайка подавав свою кандидатуру на посаду глави Нацполіції, але відбір не пройшов.
