Другий тиждень у Рівному триває черговий базарний конфлікт. Цього разу скривдженими вважають себе близько 130 торговців речового ринку. Вони стверджують: для того, щоб залишитися на своїх робочих місцях, змушені заплатити по 800 доларів. У таку суму оцінені металеві кіоски-контейнери, встановлені на місці столів, з яких велася торгівля до цього.
Другий тиждень у Рівному триває черговий базарний конфлікт. Цього разу скривдженими вважають себе близько 130 торговців речового ринку. Вони стверджують: для того, щоб залишитися на своїх робочих місцях, змушені заплатити по 800 доларів. У таку суму оцінені металеві кіоски-контейнери, встановлені на місці столів, з яких велася торгівля до цього. — Це звичайнісіньке здирство, — говорить жінка зсередини металевої буди в десятому торговому ряду. — Чи може ось цей контейнер, що займає неповних півтора метра квадратних, коштувати 800 доларів? Металевий каркас, обшитий бляхою, без жодного дерев’яного настилу і світла, в якому взимку замерзатимеш, а влітку знемагатимеш від спеки… Це одне, а друге — звідки нам такі гроші взяти? Рівне вкрай переповнене ринками, а тому торгівлі, а відтак і виручки ніякої. Я ось за місяць продала лише дві кофтини... — Та що ти все про контейнер і про гроші, ти краще розкажи, як з нами повелися, — приєднується до розмови інша торговка і сама ж емоційно продовжує: — У п’ятницю зібрали і сказали до суботи здати за кіоски по 800 доларів. А хто не хоче чи не може — хай шукає собі місце для торгівлі деінде. Зокрема, директор речового ринку Валентин Королюк сказав, якщо хтось неспроможний розрахуватися за встановлений кіоск, то може йти куди хоче. Оскільки, мовляв, «злидням» на ринку не місце. Жодні вмовляння на нього не вплинули. Так само безрезультатним виявилося наше звернення до міського голови Рівного. Віктор Чайка сказав, що наші справи — це внутрішні справи товариства «Речовий ринок», і втручатися у них він немає права. Торговці також розповіли, що кожен з них тепер сам вирішує, якого виходу йому шукати зі скрутного становища. Втім, варіантів при цьому лише два. Або плати 800 доларів і торгуй з металевого контейнера протягом року, при цьому щомісячно сплачуючи ще близько 400 гривень ринкового збору за місце, або ж — кидай роботу. Образи та звинувачення торговців ринку погодився прокоментувати Валентин Королюк. Щоправда, почав він з того, що є хіба що умовним, «почесним» директором ЗАТ «Речовий ринок»: — Офіційно я займаюся зовсім іншим, працюю помічником народного депутата В’ячеслава Коваля, є депутатом Рівенської міської ради, маю ще справи по партійній лінії. Але, як би там не було, від речового ринку я ніколи не відхрещувався. Це моє дітище, а тому всі його проблеми — мої проблеми... Можливо, це звучатиме трохи упереджено, але, як на мене, ніякого конфлікту немає. На речовому ринку проходить реконструкція задля того, щоб і ринок став кращим, і покупці з торговцями мали більше зручностей. Скажімо, про торговців. Якщо раніше вони розкладали свій крам на столах і на ніч змушені були здавати його у камери схову, то відтепер мають змогу користуватися металевими контейнерами: відкрив і відразу торгуй з нього. Тепер про вартість контейнерів. У них лише одна захисна передня рулета (такі собі металеві жалюзі) коштує близько 300 доларів. А ще є каркас, загальна обшивка. Навіть якщо б ми замовили такі ж контейнери в інших виробників, вони не були б дешевшими. Це одне. Друге — це те, що ми провели опитування, і ніхто з торговців не сказав прямо, що відмовляється брати кіоск. Між тим, вибір у торговців був. Навіть якщо б у когось не виявилося необхідної суми, він не мав би залишати ринок. Адже ми самі у цьому не зацікавлені. Торговцям було лише сказано, якщо хтось занадто бідний, щоб купити кіоск, то може отримати інше торгове місце на ринку, дешевше, але на столах. Тепер — про заробітки на ринку. Я не зазираю в кишеню до торговців, але знаю, що незначні доходи мають хіба що п’ять відсотків від їх загальної кількості. Решта ж мають виторги значно більші — їхній добробут, який зростає прямо на очах, доводить це. Тим часом на деяких щойно встановлених металевих кіосках вже з’явилися надписи «продаю». Це означає, що окремі торговці, купивши кіоски, тепер перепродують їх за більшу ціну. Хто-хто, а вони добре знають яке значення для виторгу має зручне розташування торгового місця.
