Одним із найважливіших світових документів є статут ООН. В ньому записані всі основні принципи міжнародного права та механізми їхнього регулювання, і вказані спеціальні структури, які відповідають за вирішення складних геополітичних питань. Найвідомішою з них є Рада Безпеки ООН.
Протягом своєї діяльності дана структура неодноразово зазнавала змін. Наприклад, в 1963 р. кількість її членів була збільшена з одинадцяти до п’ятнадцяти, а рішення з процедурних питань вважалися прийнятими, коли за них проголосувало дев’ять держав (раніше вистачало семи голосів). Однак склад постійних членів Радбезу ООН й досі залишається незмінним – це Китайська Республіка, Франція, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки (див. п. 1, ст. 23 чинної редакції статуту ООН від 16.09.2005 р.). Це може здатися дивним, оскільки на даний час Китай представляє Китайська Народна Республіка, а місце СРСР вже давно зайняла Росія. Але зміни до статуту ООН чомусь не внесли і донині. Кому ж тоді це вигідно?
До КНР претензій найменше, адже в 1971 р., за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2758 (XXVI) – “Відновлення законних прав Китайської Народної Республіки в Організації Об’єднаних Націй”, вона стала офіційним представником Китаю в ООН, витіснивши таким чином Республіку Китай, яка з 1949 р., після поразки у громадянській війні в Китаї, контролює лише острів Тайвань з навколишніми островами.
Однак, щодо Росії жодна резолюція не приймалася і вона фактично в односторонньому порядку зайняла місце СРСР в ООН. Все відбулося просто: 24 грудня 1991 р. тодішній президент РФ Борис Єльцин повідомив Генсека ООН, що місце СРСР займе Росія. Проте дана процедура була незаконною, тому що РФ офіційно є спадкоємицею Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Оскільки остання, на відміну від Української РСР та Білоруської РСР, не була окремим членом ООН, то її наступниця – Російська Федерація – мала вступати в ООН заново – так, як це робили інші колишні радянські, югославські та чехословацькі республіки. Чому ж тоді для Росії зробили такий виняток? Серед основних причин надання РФ права бути офіційним наступником СРСР в ООН є той факт, що місце постійного члена Радбезу не могло були вакантним, через те що це символічне місце однієї з держав-переможців у Другій світовій війні. Але, насправді, свою роль зіграла наявність в СРСР ядерної зброї, яку було вирішено передати у спадок Росії. Саме тому РФ, за мовчазної згоди інших великих держав, стала наступником СРСР в ООН.
Отже, з юридичної точки зору, членство Росії в ООН – незаконне, бо вона є наступницею РРФСР, а не СРСР, і тому мала вступати в ООН заново. Проте тепер зрозуміло, чому СРСР й досі є “членом” Радбезу ООН, адже це вигідно Росії, яка у разі погашення “членства” Радянського Союзу може опинитися за бортом міжнародної політики.
Автор: політолог Тарас Бараболя
