Ненадовго температура може підвищуватися навіть через фізіологічні причини: після переїдання, під час перетравлювання їжі, у жінок — під час овуляції. Також це може бути побічним ефектом вживання деяких ліків: протиалергічних, антидепресантів, протизапальних засобів.
Після грипу або іншої вірусної хвороби може залишатися «температурний хвіст». Ослаблені люди, не відчуваючи недомагань, не можуть позбутися цього наслідку тижнями, а то і місяцями (до трьох). Однак лікування такий стан не потребує. Але щоб бути спокійним, навіть у цьому випадку треба спочатку виключити серйозні захворювання, що протікають без виражених симптомів. Так що якщо субфебрилітет (температура від 37° до 38°) тримається довше тижня — варто обстежитися. Можливо, на деякі зміни організму ви не звернули уваги. Якщо людина звично покашлює, буває, що і вона, і навколишні просто звикають до цього. Хоча кашель, який тримається довше, ніж три тижні, і стійке підвищення температури — привід запідозрити туберкульоз. Сильне потіння і задишка — ознаки пневмонії. При цьому хрипи почує лише досвідчений лікар. Це ж тільки здається, що пневмонія повинна відразу вкласти в ліжко. Багато хто, на жаль, тижнями «переходжує» запалення легень, навіть не підозрюючи про нього. Також необхідно спростувати підозру на онкологічне захворювання, особливо якщо хворий без причини втрачає вагу. Так що необхідна флюорографія і похід до пульмонолога. ”Безпричинна» температура може свідчити й про початок аутоімунних захворювань. Вона — свідчення того, що відбувається бій фагоцитів із клітинами власного організму. Однак «мовчки» такі недуги не розвиваються: незабаром приєднуються ураження суглобів, шкіри, внутрішніх органів. Задишка може бути ознакою і запалення серцевого м’яза (ендокардит). Іноді цей стан супроводжують прискорене серцебиття, болі зліва за грудиною. Але трапляється, єдина ознака процесу, що розвивається — субфебрилітет кілька місяців. Деякі пацієнти звертаються до лікаря лише тоді, коли м’яз серця фактично зруйнований. Тому краще перестрахуватися, зробити ЕКГ і перевіритися в кардіолога. Перебої серцевого ритму вкупі з підвищенням температури можуть «сигналізувати» і про ендокринне захворювання — ураження щитовидки з підвищеним виділенням гормонів. Часті «супутники» у такому випадку — втрата ваги, дратівливість. Ендокринолог попросить здати кров на гормони. Ще одне пояснення, якщо людина довго «температурить» — в організмі оселилася інфекція. Причому хвороба в гостру стадію не перейшла, але перші «підривні роботи» в організмі вже почалися. Підозрювати можна і такі важкі варіанти, як ВІЛ, сифіліс, а також менш небезпечні і менш відомі — бруцельоз (на нього частіше хворіють тваринники, заражаючись від рогатої худоби), кліщовий бореліоз. Якщо імунітет знижений, організм реагує температурою навіть на грибкові інфекції, а вже на загострення різних герпесних вірусів — і поготів. Також перевірте, чи не оселилися в організмі такі паразити, як токсоплазма або банальні гельмінти (наприклад токсокара). Виявити це легко, здавши кров на стерильність і на наявність перерахованих збудників хвороб. Якщо нічого не виявлено, перевірте, як працює гіпоталамус — ділянка мозку, що керує температурною реакцією на зовнішнє середовище. Можливо, його робота порушена через колишні черепно-мозкові травми або нейроінфекції. Такі ж процеси бувають і при анемії зі зниженням рівня заліза в крові. А якщо і тут все в порядку, залишається поспілкуватися з психотерапевтом. У підлітків і молодих жінок, що страждають на вегетативні розлади, температура може надовго «підстрибувати» через стреси або перевтому. Варто відпочити — і «36 і 6» забезпечені.
