Для впровадження технологій економного використання існуючих енергоносіїв і для переходу на альтернативні джерела енергії завжди головне — це гроші, без них можна вкотре тільки поговорити про проблему і аж ніяк не вирішити її, констатує Микола Пронін, начальник територіального управління Державної інспекції з енергозбереження в Рівненській області:
— На сьогодні вже всі так підсіли на газ, що відмовитись від нього в одну мить нереально. Тим більше, хоча всі й усвідомлюють, що з газом можуть бути перебої, що дорожчає він, але продовжують ставити газові котли як для опалення приватних будинків, так і бюджетних організацій. Кажуть, що соломи у нас багато зайвої? Але не зважають, що спеціальна виробнича лінія, яка б подрібнювала і спресовувала її, коштує мільйон гривень. Хто з сільгоспвиробників сьогодні готовий піти на такі затрати, не маючи жодної певності щодо ринків збуту, не знаючи напевне, хто і за скільки купуватиме ці брикети? Якщо говорити про торф та інші види твердого палива, то котельні переобладнати під них можна, але виникне багато інших проблем. Зокрема, доведеться думати про транспорт для перевезення цього торфу чи спресованої тирси, місце для їх складування, відходи після спалення, залучення додаткових робітників. Тому, звісно, простіше підвести газову трубу до котла і не мати більше клопоту, хіба що проводити періодично профілактичний ремонт та платити справно за лічильником. З вітровими генераторами та сонячними батареями також не все так однозначно, як видається на перший погляд. Зокрема, коштують вони чимало, вітри у нас далеко не тієї сили, щоб крутити потужні генератори для промислового виробництва енергії, а не для опалення окремо взятих будівель, зрештою, ці вітряки обледеніння дуже бояться. Тобто про які б альтернативні джерела не йшлося, їх можна лише встановлювати як додаткові, комбінувати їх з нинішніми. Але й для цього без комплексної державної програми і субвенцій з держбюджету під конкретні проекти нічого кардинально не змінити. В нас же далі проектів справа ніколи не йшла. Так, ще у 1989 році був розроблений альтернативний проект теплозабезпечення Рівного, Здолбунова та Острога теплом з Хмельницької АЕС. Був подібний проект, який передбачав опалення Рівного гарячою водою з «Рівнеазоту». Будівництво двох теплонасосних станцій планувалось ще в 1997 році на очисних спорудах. Зі сміттєзвалища міського думали збирати газ від розкладу відходів і збудувати котельню, яка б на ньому працювала...
