У Рівному тривають переговори обласної влади та благодійників про створення прихистку для дітей із смертельними захворюваннями.
За підрахунками благодійної організації «Скарбниця Надії», в нашій області паліативної допомоги щороку потребують 200 дітей. У Європі лікарі намагаються зменшити біль безнадійно хворим дітям, а їхнім батькам надають психологічну допомогу. В Україні ж таких пацієнтів виписують з лікарень додому, де вони у муках помирають на руках у рідних.
Ірина Веремчук із села Дядьковичі Рівненського району:
— Майже рік лікувала сина, що мав онкозахворювання. Коли медики у Києві визнали, що їхнє лікування неефективне, то відправили нас до Рівного. Пробували ще хіміотерапію, але краще не ставало. Мені тоді сказали, що не можна, аби така безнадійно хвора дитина лежала разом із тими, в яких ще є шанс. Адже в Артема були сильні болі, тому він постійно кричав. Дітей було багато, окремих палат не вистачало. Слава Богу, нас прийняли у районній лікарні. Бо не знаю, щоб робила з ним удома. Сина я втратила понад півтора року тому…. Вважаю, що на Рівненщині має бути хоспіс. Окрім цього, має бути навчений персонал, який знає, що з такими дітьми робити.
Зараз для хоспісу ще шукають приміщення. Обговорюється варіант розташувати його у Рівненському обласному будинку дитини або в обласній лікарні.
Василь Височанський, заступник начальника управління охорони здоров'я Рівненської ОДА:
— Остаточне рішення прийме медична комісія Рівненської обласної ради. Для відділення паліативу будуть створені належні умови з окремим входом. Минулого тижня я перебував у відрядженні в Польщі — вивчав, як там вирішують цю проблему. Хочу сказати, що, окрім обласного хоспісу, має надаватися допомога вдома. Адже не всі батьки згодні віддавати своїх дітей у такі заклади, але у них і немає сили дивитися на їхні муки.
