Кількість людей, які потребують психологічної підтримки, але не звертаються по неї, стверджують медики, не зменшується. І в основному через те, що люди бояться зіпсувати репутацію, остерігаючись, що про їхні проблеми дізнаються колеги чи сусіди.
— Поведінка людей зумовлена ставленням до них навколишніх, — вважає психолог Василь Галябар. — Люди бояться звертатись до психолога, бояться ставати на облік, адже якщо про це взнають колеги чи сусіди, то людина очікує, що про неї пліткуватимуть і ставитимуться по-іншому, ніж до того. І небезпідставно. Адже відомо, що у нас думають про людей, які звертаються до психотерапевта чи психіатра — «хворий». — До психологів у нас не звертаються — немає такої культури, — додає психолог обласного центру психічного здоров’я населення Лілія Габараєва. — Раніше вважали, якщо збільшити штат психологів, то збільшиться і кількість тих, хто звертається до них по допомогу. Сьогодні психологи є і в районах, і в селах, але від того фактично нічого не змінилося. Так само, як і раніше, багато людей мають психологічні проблеми і розлади, які часто намагаються подолати самотужки. В інших країнах вже давно існує практика, коли люди звертаються до приватних психологів, які не поставлять їх на облік, забезпечать анонімність і нікому не розкажуть про їхні проблеми. Проте якщо за кордоном такі консультації доступні багатьом, то на Рівненщині вартість прийому у психолога вдвічі перевищує вартість консультації в інших лікарів. Наприклад, за приватний прийом у терапевта рівнянину треба буде заплатити 50 грн., а в сімейного психолога — 100-150 грн. — З погляду психіатра це мало, адже знань він вкладає в це більше, а з погляду клієнта це може бути забагато, — каже Василь Галябар. — Проте й ми йдемо на поступки — робимо знижки, коли бачимо, що клієнт фінансово неспроможний заплатити потрібну суму, але психологічна допомога йому необхідна.
