Рівнянин Михайло К., незважаючи на інвалідність, звик заробляти на життя сам. Щоранку в інвалідному візку він самотужки долає до двох кілометрів, щоб добратися з вулиці Жуковського до майдану Незалежності. Тут, поруч з ощадкасою, він щодня продає газети. Каже, що спуститися з третього поверху багатоквартирного будинку, в якому мешкає, значно складніше, ніж здолати згадані півтора кілометра.
Рівнянин Михайло К., незважаючи на інвалідність, звик заробляти на життя сам. Щоранку в інвалідному візку він самотужки долає до двох кілометрів, щоб добратися з вулиці Жуковського до майдану Незалежності. Тут, поруч з ощадкасою, він щодня продає газети. Каже, що спуститися з третього поверху багатоквартирного будинку, в якому мешкає, значно складніше, ніж здолати згадані півтора кілометра. Їхати доводиться по проїжджій частині, адже тротуари зовсім не пристосовані для їзди в інвалідних візках. А про відвідання магазину чи аптеки годі й говорити. Усе розраховане на людей, які можуть ходити. Нещодавно і обласна, і міська рада затвердили спеціальні програми забезпечення безперешкодного доступу людей з фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення. В обласному центрі визначено 12 об’єктів житлового та громадського призначення, які підлягають першочерговому пристосуванню для потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Серед них переважна більшість ЖКП, міська лікарня, територіальний центр обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян, відділ з надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, управління житлово-комунального господарства і містобудування та архітектури, виконавчий комітет. На ці потреби з міського бюджету планується спрямувати 42 тисячі гривень. Сума незначна, але є великі сумніви щодо того, чи всі заплановані роботи будуть виконані вчасно. Хоча йдеться всього лише про встановлення пандусів, іншими словами, похилого підйому-спуску, з допомогою якого людина може потрапити не лише в магазин чи під’їзд будинку, але й в автобус.
