Виконуючий обов’язки ректора Національного університету водного господарства та природокористування Василь Гурин для боротьби з хабарництвом використовує гарячу телефонну лінію, розвішування на стендах номерів телефонів адміністрації ВНЗ, облуправління освіти, Міністерства освіти і науки та міліції, набравши які, можна повідомити про недобросовісних викладачів. Окрім цього, роботи вступників, щоб унеможливити замовлене і заздалегідь оплачене переписування, перевіряють у ВНЗ відразу після складання іспитів і не відкладають на наступний день, навіть якщо викладачам доводиться перевіряти до 4-ї години ранку.
Ректор Рівенського держаного гуманітарного університету Руслан Постоловський, оскільки виступає категорично проти анонімних гарячих телефонних ліній, які, на його думку, розвивають кляузництво, у своєму закладі запровадив при вступі комп’ютерне тестування. А ректор Міжнародного економіко-гуманітарного університету Анатолій Дем’янчук, який заявляє про майже цілковиту відсутність хабарництва у своєму закладі, дозволяє батькам вступників відразу після іспитів передивлятися роботи своїх дітей. Втім, жоден з цих методів боротьби з хабарництвом не дає стовідсоткового результату. Адже причини хабарництва залишаються невикоріненими. Це насамперед низькі зарплати викладачів. У свою чергу, голова профкому студентів РДГУ Юрій Шадий вважає, що головна проблема у боротьбі з хабарництвом в освіті в тому, що немає жодної гучної резонансної справи щодо викриття хабарників. «Якби хоч одного посадили на кілька років і засоби масової інформації це добряче розписали, тоді брати хабарі боялися б», — говорить він. Втім, за останні п’ять років, як повідомила старший помічник прокурора області Валентина Костенко, в прокуратуру не надходило жодної скарги на хабарництво в рівенських навчальних закладах.
