Холодний травень 2005-го

1850 0

Взимку відомий український «провісник погоди» Володимир Лис стверджував, що найтеплішими місяцями в році будуть травень і червень. Він рідко помиляється. Але половина травня вже пройшла, а погода — як на початку квітня. Якщо це пік тепла, цікаво, якими ж тоді будуть липень і серпень? І взагалі, чи настане цього року літо?

Заморозки в травні — це вже норма Літо настане, і вже буквально через кілька днів, заспокоїв синоптик Українського гідрометцентру Валентина Лащенко. «Такого затяжного періоду дощів у травні не було вже давно, — погоджується Валентина Василівна. — Але він закінчився вже в суботу. Щоправда, очікується ще циклон над Білоруссю, після якого обов’язково прийде ненадовго холод. Але вже в суботу температура повітря почне підвищуватися. Ночі, щоправда, поки залишаться холодними, але вдень сонечко буде вже гріти по-літньому. А на початку цього тижня вдень температура підніметься до 20-25 градусів тепла». Нічого аномального, втім, синоптики цього року не спостерігають. Так, погода поки тижнів на три відстає від нормальної, але друга половина місяця очікується теплою, так що середньомісячна температура, скоріше за все, вийде в межах норми, говорять вони. Травень — взагалі місяць мінливий. Наприклад, у 2002 році навіть 20 і 21 травня вночі на грунті спостерігалися заморозки. У 2000-му грунт підмерзав на початку місяця. Дещо холодніший, ніж звичайно, був травень і торік. Зате в 2003-му після багатого снігу в квітні різко потепліло, і травень того року виявився одним із найспекотніших за ввесь період спостережень за погодою і склав серйозну конкуренцію липню. Уявіть: на початку другої декади вдень було +24... +29 градусів, а до 14 травня стовпчики термометрів піднялися до +31 — абсолютний рекорд для цієї дати! А ось мокрий сніг у травні — явище виняткове. Востаннє він спостерігався 3 травня 1995 року.

Холодне літо — результат... глобального потепління У недалекому майбутньому Україну очікують посухи. Родючі грунти, помірний клімат і повноводні ріки залишаться тільки в епосі країни. Глобальні зміни клімату відбувалися завжди. Але якщо раніше вони мали природний характер і розтягувалися на багато років, то процес, який ми спостерігаємо з кінця 80-х, — «рукотворний» результат господарсько-економічної діяльності людини. Причому в Україні темпи потепління навіть випереджають середньостатистичні. Так, середньорічна температура за останніх 20-25 років на планеті підвищилася на 0,6 градуса, в Україні ж — на 0,7 градуса. Якщо ж розглядати температурні зміни по сезонах, то зими на території нашої країни стали теплішими на 1,5-2 градуси, а літо, навпаки, холоднішим. — Якщо підвищення температури повітря буде продовжуватися, а саме до цього йде, то до 50-х років нинішнього сторіччя середньорічне потепління на території нашої країни становитиме 2,5 градуса, — говорить начальник Українського гідрометеорологічного центру, кандидат географічних наук Микола Кульбіда. — А це означає, у північних і західних областях сума ефективних температур буде — як зараз на крайньому півдні Криму. Самому ж півострову і південним областям загрожують небувалі посухи і практично повне, так би мовити, зневоднювання. Не виключено, що ведення сільського господарства на півострові стане взагалі проблематичним. Причина загальних бід і катастроф активно формувалася все ХХ сторіччя, але особливо відчутною стала в останні десятиліття, коли кількість вуглекислого газу в атмосфері зросла більш ніж на 30%, концентрації метану — на 170%, закису азоту — на 20%. Сонячні промені, які проходять через атмосферу, почали затримуватися цими трьома парниковими газами. Таким чином, вийшов екран, який акумулює тепло для всієї планети. Масштаби стихійних лих і збитків від них зростають пропорційно підвищенню температури. Колосальні за своїми масштабами посухи в південних і центральних областях (1999, 2000, 2004 роки); літні заморозки на грунті в центральних областях і, як результат, загибель сільськогосподарських культур; за три роки — два сильних паводки в Закарпатті, які перевищили всі рекорди підйому води, щорічне збільшення в жовтні кількості опадів на 25% — це все наслідки глобального потепління. До того ж за останні 10 років швидкість вітру збільшилася вдвічі (у середньому до 50 миль за годину) і кількість шквальних вітрів зросла вдвічі. Так що небувалі раніше в наших широтах урагани, що змітають дахи і викорчовують дерева, теж стають звичним явищем, і з кожним роком вони будуть все сильнішими.

Травневу частку морозива сподіваються продати у вересні Важко придумати продукт, більш залежний від погоди, ніж морозиво: коли на вулиці холод, дощ і мокрота, на холодненьке зовсім не тягне. На думку директора торгового дому «Рудь» Ігоря Сташкевича, левова частка споживання морозива традиційно припадала на травень — на довгоочікувані перші спекотні дні, коли кожному хочеться швидше відчути літо, з’ївши порцію морозива і запивши його лимонадом. У червні-липні морозиво теж їдять, але конкуренцію цим ласощам складають ягоди, а потім і фрукти. Але ось вже другий рік весна в Україні холодна, тому травневі показники продажу морозива вдвічі нижчі від показників теплого травня — на рівні зимових-квітневих: — Торік ситуація була точно такою ж, — згадує Олег Сташкевич, — але за результатами року вийшло, що ми надолужили упущені весняні продажі за рахунок теплої осені. Дуже сподіваюся, що цього року ситуація повториться. На думку експертів, пік продажу морозива — при температурі 22-23 градусів тепла, якщо ж температура вища, люди віддають перевагу воді й квасу. До речі, щоб менше залежати від погоди (наскільки це взагалі можливо для виробників морозива), виробники холодних десертів зараз нарощують виробництво сортів пломбіру з високим вмістом жирів (зараз його на ринку близько 30%). Дослідження свідчать, що в холодну погоду жирне морозиво їдять краще, ніж з фруктовим наповнювачем і заморожені соки.

А фрукти будуть? За весняною погодою особливо уважно спостерігають дачники. Адже від неї залежить майбутній врожай! Цього року в деяких через холодну безсніжну зиму вимерз виноград. У квітні на квітучі абрикоси випав сніг. Як переживуть затяжні дощі інші фруктові дерева? Ці запитання ми задали секретарю відділення рослинництва Академії аграрних наук України, академіку Петру Васильовичу Кондратенку. Його відповіді спробували систематизувати за окремими видами рослин. Для запилення вишень, черешень, слив та інших кісточкових достатньо трьох годин хорошої погоди, так що на врожай цих ягід і фруктів цілком можна сподіватися. А от врожаю абрикосів цього року не варто чекати, але зовсім не через холоди. Минулого року був гарний врожай абрикосів, дерева ніби видохлися і цього року погано заклали бруньку. А вишням, черешням і сливі неврожай не загрожує. Яблуні страждають, тільки якщо під час їх цвітіння температура опускається нижче -4 градусів. Цього року такого не спостерігалося. Єдина «аномалія», що може статися з цими деревами через холоди на початку травня, — це те, що дерева ранніх і пізніх сортів зацвітуть цього року одночасно. На врожайності це не позначиться, але зберігається небезпека «епідемії» парші. Виноград. Цієї зими могли постраждати тільки ті сорти, які називають «укривними». Овочі. Як не дивно, затяжний період дощів, на думку аграрія, не зашкодив традиційним овочевим культурам. Мало того, саме через дощі на грунті не було приморозків, так що на сьогодні нічого не підмерзло і не висохло. А температура нижче середньої навіть позитивно вплинула на проростання насіння. Щоправда, зберігається небезпека підгнивания коріння, але чи стане вона реальною, залежить від погоди на початку літа. До речі, після таких дощів корисно зайвий раз спушити грунт. Картопля. Цей традиційний предмет турбот наших щойно висаджений, а тому прогнози робити рано. Проте дачники помітили: цього року в грунті як ніколи багато личинок хруща, які підгризають кореневища рослин. Це бич сільського господарства, погоджується академік Кондратенко. Шкідник став особливо активно розмножуватися після того, як перестали оброблятися лісосмуги, особливо тополині. Але від хруща страждає не тільки картопля, ця комаха — «вбивця» полуниць, вишні, черешні, аличі й сливи. Захиститися від нього можна і самостійно, якщо восени, після збирання врожаю, обробити землю аміачною селітрою або 10%-вим розчином мочевини.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також