Обіцяний звіт міського голови Рівного Володимира Хомка перед громадою особливого інтересу у рівнян не викликав. Та й сам міський голова, вочевидь, на всенародне зацікавлення не розраховував. Бо закликав рівнян прийти у приміщення сесійної зали, яке ледь вміщує 200 людей. Саме стільки й прийшло. Серед них були прихильні керівники ОСББ, вдячні директори дитячих садків та шкіл, а також помічники міського голови. Окремо виділялася група депутатів міськради, налаштованих до п.Хомка опозиційно. Виходячи на трибуну, міський голова трохи хвилювався. Проте «шоу» зі свого звіту, якого він остерігався і заявляв, що цього не допустить, не відбулося.
Приблизно півгодини п.Хомко розповідав про те, як минув рік 2011-й для міста: згадав і про кілька додаткових груп в дитсадках, і про придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії у школах, про Майданс. Розповів, як він вирішує і як в інших містах долають проблеми житлово-комунального господарства. Не забув сказати і про найдешевший в Україні проїзний квиток для рівненських студентів. До заслуг влади зарахував і те, що смертність у Рівному від серцево-судинних захворювань є найнижчою в Україні, бо, як він пояснив, придбали нове медобладнання для міської лікарні і навчили у польській клініці лікарів. Не оминув і закиди стосовно асфальтування вулиць взимку «народного депутата, який не так давно був головою облдержадміністрації». Мовляв, і при ньому таке було, бо з дорогами, як і багато з чим іншим, все залежить, коли гроші з держбюджету виділять. — Мене у Рівне не з парашутом закинули, я живу тут усе своє життя і усвідомлюю, що проблем залишається дуже багато, — сказав Володимир Хомко. — Чи не найбільшою нашою проблемою — і така ситуація у всіх інших містах — є те, що держава щороку хоче від нас усе більше, а грошей на ті повноваження, які нам делегує, не дає. І все ж я вважаю, що до нас має прийти так звана мода на успішність, щоб кожна молода здорова людина затямила собі, що хто працює, той досягає успіху. А для того, хто лежить на дивані і постійно стогне, будь-яка влада і будь-який міський голова будуть погані. Гадаю, що на той ресурс, який ми маємо, міська влада спрацювала на тверде «4». А потім дали можливість висловитись громадськості. Люди оцінки роботі Хомка не давали. Запитували про те, що найбільше турбує. З цими запитаннями, вочевидь, вони вже не раз зверталися до керівництва міста і до міського голови особисто. Приміром, колишній машиніст паровоза скаржився, що немає заїзду на городи на вул.Білій. Міський голова продемонстрував обізнаність у цьому питанні і порадив, щоб власники ділянок обчищали колеса своїх тракторів, тоді їм дадуть проїхати новою плиткою сусіднього підприємства, іншого виїзду з городів нема. Голова пообіцяв також, що невдовзі в місті може постати новий будинок для «відселенців» — людей, в чиїх будинках триває капремонт або які з різних причин залишилися без житла. Уже нібито є дві фірми, готові швидко звести такий щитовий будинок. Один із примусово виселених з гуртожитку чоловік прийшов не звіт слухати, а просити притулку бодай десь, бо не має де жити. Його одного п.Хомко пообіцяв десь влаштувати, оскільки нового «відселенського» будинку ще немає. Через недостатнє фінансування житлово-комунальної галузі неспроможний міський голова пообіцяти усім, у кого протікає дах, відремонтувати його — із 300 таких дахів за рік в бюджеті вистачає грошей лише на 25. А щоб боротися із безкарним псуванням дахів інтернет-провайдерами, яких стає щораз більше, міська рада місяць тому створила спеціальну дозвільну службу. Пан голова привселюдно висловив готовність вилізти на дах будинку на вул.Набережній разом із мешканцем, який поскаржився на цю проблему, і все особисто перевірити. Визнав міський голова і те, що не під силу йому побороти торгівлю алкоголем та цигарками навіть у тих закладах, де це заборонено, а також і несанкціоновану вуличну торгівлю. Залучав п.Хомко і добровільну народну дружину, на яку з міського бюджету були виділені кошти, і санстанцію та міліцію. Але якось не так вони, видно, борються, не працює механізм, бо є з того вигода, і немала. — Я не знаю, як боротися з вуличною торгівлею, — розводить руками міський голова, — може, хтось знає, то нехай поділиться. А ось хто під Хомка «копає», він каже, що знає — «ті люди, що їздять в міському транспорті й розповідають, що сміттєпереробний завод належить мені, що й автостанція «Чайка» моя, і ще багато чого кажуть — то все підсадні, оплачені деякими політичними партіями люди, і мені про це відомо». Опозиційно налаштований депутат міськради, який найчастіше на сесіях вступає в суперечки з міським головою, взяв слово насамкінець зустрічі, після подяк за ремонти завідувачок дитсадків та директорів шкіл. Володимир Хомко дискутувати з ним не став. І на тому двогодинний звіт завершився.
