Французи кажуть: «Доки смажений півень не клюне, дурень не зробить». Мабуть, смажений півень великого штибу клюнув керівництво програми молодіжного житлового кредитування, яке нарешті вирішило поселити молоді сім’ї в ті квартири, ключі від яких вже четвертий місяць лежать в їхніх кишенях. Принаймні таке враження склалося у деяких майбутніх новоселів, коли минулого тижня директор регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Пандрак зібрав всіх власників квартир біля одного з під’їздів їхнього вже будинку на вулиці Струтинської, 35, аби повідомити їм цікаву і довгоочікувану новину.
Французи кажуть: «Доки смажений півень не клюне, дурень не зробить». Мабуть, смажений півень великого штибу клюнув керівництво програми молодіжного житлового кредитування, яке нарешті вирішило поселити молоді сім’ї в ті квартири, ключі від яких вже четвертий місяць лежать в їхніх кишенях. Принаймні таке враження склалося у деяких майбутніх новоселів, коли минулого тижня директор регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Пандрак зібрав всіх власників квартир біля одного з під’їздів їхнього вже будинку на вулиці Струтинської, 35, аби повідомити їм цікаву і довгоочікувану новину. Вона полягає в тому, що в найближчі чотири дні всі молоді родини повинні переїхати в нові квартири. Був навіть названий конкретний термін — з 15 по 20 травня. Учасники програми МЖК кажуть, що, оголошуючи цю новину, Сергій Пандрак був дуже роздратований. Навіть звучала фраза «накапали Табачнику», з чого стало зрозуміло, що хтось із власників квартир не витримав надзвичайно довгого поселення у квартири, поскаржившись віце-прем’єру, котрий у січні урочисто вітав щасливих власників квартир. Табачник, ймовірно, вплинув на міське керівництво, якому нічого іншого не залишалось, як прискорити темпи поселення сімей. Власники квартир впевнені, що затягування з поселенням штучне. Адже після вручення ключів обіцяли одразу підключити тепло, воду, світло. Проте незабаром стало зрозуміло, що до закінчення опалювального сезону ніхто в новенькі хати не заїде. Потім почалася метушня із Бюро технічної інвентаризації. Люди, котрі хотіли якнайшвидше виробити свої документи, не мали змоги цього зробити, оскільки БТІ не мало списків новоселів. Або мало, але не хотіло робити. Коли ж справа нарешті зрушила з місця, довелося молодим людям викладати певні суми нотаріусу — МЖК направляло всіх до одного нотаріуса, в якого до учасників програми МЖК «був свій підхід». У результаті лише один підпис коштував близько двохсот гривень. Крім того, один з власників квартир каже, що пан Пандрак пожартував, що затягнути справу з квартирами можна і до найближчого свята — Дня міста. Але ось не дали. Певні проблеми можуть виникати й зараз, коли поселення вже близько, оскільки для того, щоб включити газ, воду, світло, потрібні підписи всіх мешканців двох під’їздів будинку на вул. Струтинської. Тобто якщо хтось один не розпишеться, в квартири не пустять нікого. Звісно, це все необхідно при здачі нового будинку, але у молодих людей виникає природне запитання: ключі від начебто готового вже будинку видали в січні. Чому ж різними «дрібницями» почали займатися лише зараз? — Дійсно, п’ятого травня відбулися загальні збори, на яких були присутні представники 31 з 43 сімей, які мають вселитися у перші два під’їзди, — розповів заступник Пандрака Анатолій Жовнер. — Про те, що до 20 травня буде підключено воду, газ та електрику, поклялись підрядники, які ведуть будівництво, тобто директор Рівенського МЖК Валерій Соско та головний інженер УКБ міськвиконкому Леонід Немоловський. Деякий час була затримка із підключенням комунікацій. Фанфари після приїзду високого столичного чиновника відзвучали, люди отримали ключі, але жити в квартирах ще неможливо. Виявилося, що трактор порвав електрокабель, що взимку не можна пускати воду... Тепер, пообіцяли, до 20-го все буде гаразд. Гарячу воду тільки трішки пізніше пустять і тепло випробують, але ЖЕК квартплату братиме із щасливих мешканців двох під’їздів вже з того ж таки 20-го числа. Цього понеділка пломбували лічильники новоселам, та виявилося, що багато з молодих сімей завбачливо купили їх ще у 2001 році (напевне, вірили обіцянкам, що отримають квартири ще тоді). А тому ці лічильники необхідно перевірити. Листа до Табачника, впевнений Анатолій Жовнер, не було. Просто під час «гарячої телефонної лінії», яку проводила для читачів «Україна молода», до віце-прем’єра подзвонила рівнянка і розповіла про митарства молодих сімей, яких нібито вже Табачник ощасливив квартирами. Але набагато дієвішим для усіх відповідальних служб виявився телефонний дзвінок міського голови Рівного Чайки, який особисто тримає під контролем це питання. Кажуть, що дзвінок від Чайки був раніше, ніж від Табачника. Та не це головне, вони — державні мужі, отож нехай і телефонують. Це їх право і навіть обов’язок. А от членам ще комсомольського «Другого містобудівельного загону МЖК» з «Газотрону», котрі мають жити у другому під’їзді цього ж будинку на вул. Струтинської, 35, не позаздриш. Як вони не пікетували міську раду, як не голодували, а поділити 9 квартир на 15 сімей не вдасться навіть телефонним дзвінком. Можемо очікувати продовження епопеї містобудівельного загону вже незабаром, адже раніше суд не міг прийняти рішення по розподілу квартир, бо не було цих квартир і, відповідно, не було предмета суперечки. Тепер цей предмет у вигляді новеньких квартир з’явився і взятий у резерв міським головою. Кажуть, на збереження. До кращих, напевне, часів. Разом із заселенням може закінчитися і розслідування кримінальної справи, порушеної особисто прокурором області Миколою Голомшею проти керівництва Рівенського відділення Фонду сприяння молодіжного житлового будівництва ще минулого року. Про те, куди потрапить справа — в архів чи до суду, слідчий обласної прокуратури Анатолій Перетятко завбачливо не повідомляє.
