Справжній сьогоднішній стан ВАТ «Рівенський завод тракторних агрегатів » і його подальша доля залишаються таємницею, причому не лише для широких верств громадськості, але й для акціонерів товариства. Вони сподівалися отримати вичерпну відповідь 1 вересня на загальних зборах, але марно. Оскільки за день до того фактично одним розчерком пера, чи то пак своєю ухвалою, голова Рівенського районного суду Віктор Лопацький заборонив акціонерам ВАТ «РЗТА» проводити позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «РЗТА».
На суд і суду нема Насамперед коротко про акціонерів — їх багато, але тих, хто має реальний вплив на фінансово-господарську діяльність товариства, мало. Бо понад шість тисяч фізичних осіб, здебільшого колишніх працівників «тракторного» та членів їхніх сімей можна до уваги не брати. Всі разом вони володіють лише 13% акцій ВАТ «РЗТА» і хіба що періодично перекривають пожвавлені вулиці Рівного (квітень 2004 року), привертаючи увагу до своїх знеструмлених гуртожитків, роками марно чекають хоча б копійчаних дивідендів і сподіваються, що врешті-решт великі акціонери проявлять добросовісність, візьмуться за справу та витягнуть товариство з прірви фактичного банкрутства. Тобто покладають надії передусім на Фонд державного майна України, якому належить близько 37% акцій ВАТ «РЗТА», ВАТ «Лізингова компанія «Украгромашінвест» — 25% плюс 1 акція, на ЗАТ «Завод «Технопривод» — 10,7% акцій. Рівенському заводу «Технопривод», а саме він ініціював проведення позачергових загальних зборів акціонерів, свою добросовістність та вміння працювати доводити не треба. Розташоване в селі Городок поблизу Рівного підприємство за короткий час стало лідером в Україні і країнах СНД з проектування та виробництва гнучких тросових приводів дистанційного керування, вийшло на міжнародний ринок. Відтак, досягнувши власного успіху, трудовий колектив і керівництво «Техноприводу» не бажають миритися з плачевним станом справ на «РЗТА», акціонером якого є. Розповідає директор ЗАТ «Завод «Технопривод» Павло Опришко: — Навіть з тих цифр, про які ми знаємо, бо всю інформацію правління ВАТ «РЗТА» приховує, можна судити, що товариство у критичній ситуації. Основні фонди за рік зменшилися, розпродується майно, ведеться процес щодо визнання товариства банкрутом. За рік не було жодних нарад, окрім з питань плати за землю товариством, які проводились під тиском районної адміністрації. А ще керівництво ВАТ «РЗТА» письмово підтримує конкурентів ЗАТ «Завод «Технопривод». Одне слово, в нас назбиралося дуже багато запитань до правління товариства, і ми цілком правомірно хотіли отримати на них відповідь на загальних зборах акціонерів. Зокрема, заслухати звіт голови правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2005 рік та перше півріччя цього року, звіти Наглядової ради і Ревізійної комісії. Зрештою, оцінити дії керівництва з виходу товариства з кризи, оскільки наші пропозиції зустрітися і поговорити, часті приїзди на ВАТ «Рівнесільмаш» до голови правління п.Никитюка, адже він водночас виконує обов’язки голови правління ВАТ «РЗТА», ні до чого не призвели. А з керівництвом ВАТ «РЗТА» ми в основному зустрічаємось у судах, чомусь як відповідачі за рішення, які воно ж таки й приймало. Резонність доводів Павла Опришка і цілковиту законність його вимог підвердив представник Лізингової компанії «Украгромашінвест» Андрій Шерстюк: — Коли акціонери не байдужі до долі свого товариства — це лише заслуговує похвали. Також акціонери вправі ознайомитися з результатами діяльності правління, висловитись щодо наявних негативних факторів, як-от банкрутства, і бути в курсі всіх проблем і планів. Тому сподіваюся, якщо не сьогодні, то найближчим часом загальні збори акціонерів ВАТ «РЗТА» таки відбудуться. Адже за їх відсутності, як доводить практика, ситуація в товаристві дестабілізується. І все через те, що акціонери нічого не знають про справжнє становище, не володіють інформацією про потенціал і перспективи підприємства. Про занепокоєння акціонерів ВАТ «РЗТА» і те, чого вони прагнули, можна розповідати довго, але, як вже повідомлялося на початку публікації, все закінчилося одним — збори акціонерів не відбулися. Керівництву «Техноприводу», а також іншим акціонерам, які діставалися до села Городок за кількасот чи навіть понад тисячу кілометрів, судилося не вирішувати нагальні проблеми ВАТ «РЗТА», а вислухати категоричну і безапеляційну промову головного державного виконавця ДВС Рівенщини Лесі Столярчук. Вона зачитала постанову від 31 серпня про відкрите провадження задля виконання ухвали судді Віктора Лопацького від 30 серпня із забороною проводити позачергові загальні збори акціонерів. А також відповідь, точніше, відмову ДВС директору ЗАТ «Завод «Технопривод», який напередодні просив виконання ухвали судді Лопацького призупинити, поки справу не розгляне Апеляційний суд Рівенської області. Якщо коротко, суть апеляційної скарги п. Опришка полягає у тому, що, заборонивши ЗАТ «Завод «Технопривод» проводити загальні збори акціонерів ВАТ «РЗТА» за позовом акціонера Максименка О.В. та правління ВАТ «РЗТА», суддя Лопацький таким чином вирішив питання, які стосуються внутрішньої діяльності товариства і не пов’язані з розглядом справи за заявленим позовом, порушивши вимогу пленуму Верховного Суду України та чинне законодавство з питань господарської діяльності товариства.
Сисун знову голова Серед тих, кому довелося змиритися з непроведенням зборів акціонерів ВАТ «РЗТА» був і колишній-нинішній голова правління цього товариства Олександр Сисун. Річ у тім, що 30 серпня Комінтернівський районний суд Харкова, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом п. Сисуна до ВАТ «РЗТА» щодо свого минулорічного звільнення, зокрема, вирішив: «Поновити Сисуна О. І. на посаді голови правління ВАТ «РЗТА», що передбачає, в тому числі, передачу йому атрибутів юридичної особи — ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», як-от печатки, штампів, установчі документи, іншу документацію, та звільнити службовий кабінет голови Правління ВАТ «РЗТА». Суд зазначив, що це рішення підлягає негайному виконанню, але чи так воно насправді буде. Оскільки сумнівно, що рівенські держвиконавці так само оперативно домагатимуться виконання харківського райсуду, як і рівенського. Певного песимізму не бракує і Олександру Сисуну: — Як приступити до виконання своїх обов’язків я, чесно кажучи, не знаю. На територію ВАТ «РЗТА»у селі Городок, за юридичною адресою товариства, мене навіть з рішенням суду не пускає охорона, а їхати з ним за місцем фактичного перебування правління у Квасилів на «Рівнесільмаш»? Це ж інше товариство. Тому сподівався, що всі нюанси щодо мого поновлення на посаді вдасться вирішити під час загальних зборів акціонерів. Але оскільки вони не відбулися, залишається чекати на забезпечення виконання рішення суду працівниками ДВС.
Що буде далі? Як видається, тривале протистояння і затяжні судові тяжби навколо ВАТ «РЗТА» закінчаться нескоро. Оскільки остаточне врегулювання ситуації залежить не від особистого порозуміння між громадянами Максименком і Опришком, Сисуном і Никитюком чи між іншими акціонерами. І не від рішення того чи іншого суду та сумлінності Державної виконавчої служби. Все зводиться до того, що головним чином подальша доля ВАТ «РЗТА» залежить від вирішення внутрішнього конфлікту всередині його великого акціонера ВАТ Лізингова компанія «Украгромашінвест» (там також не можуть розібратися, хто легітимніший: голова правління УАМІ Олександр Куликович чи Олександр Колган — Авт.), а також від порозуміння цього товариства зі ще більшим акціонером «РЗТА» — Фондом держмайна України. Річ у тім, що рік тому ФДМУ перевірив діяльність «Украгромашінвесту» за ввесь час його існування та з’ясував, що з пакетів акцій численних підприємств, які держава передала у статутний фонд товариства, більше десяти були продані правлінням ВАТ ЛК «УАМІ» під головуванням О.А. Колгана без жодного зиску для держави. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу, яка і досі розглядається. Тут принагідно згадати, що 29 липня 2005 року голова Рівенського відділення ФДМУ Валерій Марчевський відкрито підтримав Олександра Колгана у проведенні нелегітимних, як з’ясувалося згодом у суді, зборів акціонерів ВАТ «РЗТА», на яких було звільнено Олександра Сисуна. Чи не дивний союз «реалізатора» державного майна та державного службовця, що поставлений наглядати за цим майном? Не менший подив викликає і той факт, що як колишнє, так і нинішнє керівництво Рівенської ОДА не хоче втручатися в конфлікт, якому уже декілька років. Може, воно й правильно з погляду зору поміркованого підходу, але проблема протистояння навколо ВАТ «РЗТА» вже давно зайшла в глухий кут, і як з нього виходити, на думку акціонерів, повинна подбати і влада. P.S. Коли верстався номер, редакції «РВ» стало відомо, що п.Сисун, не встигнувши приступити до виконання обов’язків голови правління ВАТ «РЗТА», вже від них відсторонений згідно з постановою слідчого Рівенської обласної прокуратури Віталія Маслова від 30 серпня по кримінальній справі відносно О.І. Сисуна. Олександр Сисун прокоментував це так: — В нашій країні, а тим більше в Рівному, можна зробити що завгодно, з ким завгодно і коли завгодно. Відкриття кримінальної справи я сприймаю як тиск з боку колишнього керівництва ВАТ ЛК «УАМІ» та особисто О.Колгана, який має неабиякі зв’язки в Генпрокуратурі. Також хочу зауважити, що закони України взагалі недійсні для рівенської ДВС, а тому вони не поспішають виконувати рішення, що прийняті судами у Харкові, мовляв, «харківський» суд не дуже «український», натомість рішення судді Лопацького, яке зайняло б перше місце в змаганні абсурду, було виконано негайно, як, до речі, негайно і прийнято. Тобто важко сподіватися на правду та порозуміння в системі, де суд — в руках у лопацьких, майно — у марчевських-колганів, і такі люди взагалі вважаються поважними та кмітливими, такими, що «можуть жити», або «володарями» життя.
