В сприятливий для заробітку сезон чимало жителів північних районів області вирушають до лісових масивів у пошуках дарів лісу, досі не звикнувши до того, що після розпаду СРСР поруч з’явилась нова реалія — державний кордон.
Мирно блукаючи лісом, жителі прикордонних з Республікою Білорусь українських сіл масово порушують українсько-білоруський кордон, потрапляючи при цьому на територію сусідньої держави. Пояснюється це просто — місцеве населення бажає заробити на продажу дарів лісу. Відсутність демаркації кордону та достатньої кількості пунктів спрощеного переходу лише сприяє такій «міграції» населення. В липні-серпні на ділянках прикордонної комендатури «Дубровиця» відбувається масовий збір чорниць, а в серпні-вересні — журавлини. В зимовий період після замерзання болотистої ділянки з РБ починається вивезення краденого лісу (незаконно придбаного у білоруських лісників), який в подальшому вивозять мешканці вищевказаних прикордонних населених пунктів та реалізують в Україні. Ані притягнення білоруськими та українськими правоохоронцями порушників кордону до відповідальності, ані роз’яснювальна робота на сільських сходах не впливають на ситуацію і, як результат, — напруженість у міждержавних відносинах двох суміжних країн. Неодноразово білоруська сторона направляла по лінії МЗС та на адресу Луцького прикордонного загону листи, в яких висловлювала обурення поведінкою громадян України, котрих затримували за порушення державного кордону Білорусі під час збору дикоросів, вирубки лісу на території РБ. Адже такі дії наших громадян провокують виникнення конфліктних ситуацій на державному кордоні. Українська та білоруська сторони неодноразово наголошували, що до остаточного вирішення проблеми створення спрощених пунктів пропуску громадянам обох держав необхідно утриматись від перетину кордону поза встановленими місцями перепуску, оскільки це може призвести до зростання напруженості, більш суворих адміністративних заходів. Згідно з законодавством РБ, у випадку вчинення іноземними громадянами протягом року двох порушень державного кордону вони можуть бути притягнуті й до кримінальної відповідальності. Закони нашої держави (зокрема, стаття 204-1 КУпАП) теж передбачають покарання за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. У випадку вчинення тих самих дії групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, — накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Примітка: один неоподатковуваний мінімум для застосування в адмінпрактиці становить 17 грн. (у кримінальній правозастосовчій діяльності –175 грн.), відповідно 200 неоподатковуваних мінімумів — 3400 грн. (для кримінального законодавства — 35000 грн.).
