Квитки в кінотеатр «Юність» давно вже ніхто не продає. Кілька років, незважаючи на обшарпані вивіски «ДИВІТЬСЯ», рівняни байдуже проходять повз будівлю в самому центрі міста. Вже давно немає навіть натяку на хоч якусь діяльність, яка, слід розуміти з назви, спрямована на виховання підростаючого покоління. Хто продав рівенську «Юність» і коли там відкриється обіцяний дитячий кінотеатр? Темні вікна, виламані двері та металева решітка за ними нічого не розповідають. Трохи більше відтепер знають члени міськвиконкому, які позавчора мали дати дозвіл на реконструкцію приміщення в 513 квадратних метрів, де колись була та сама «Юність». Тільки от натяку на те, що буде там кінотеатр, та ще й дитячий, у документах не було. Магазин там буде.
Зрештою, рішення на міськвиконкомі не прийняли — відклали на довивчення. Та й прокурор міста передав своє зауваження, щоправда, яке стосувалося більше процедури розгляду, ніж самої суті питання. Але що відбулося насправді за лаштунками колишнього кінотеатру — з’ясувати важко. Подейкують навіть про грамотну рейдерську атаку — із купівлею приміщення, «потрібним» рішенням суду і подальшим перепродажем. Інші говорять про непереборні обставини. І їм можна вірити — адже облаштувати магазин в кінотеатрі набагато простіше, ніж навпаки. Законодавство в нас таке. Воно захищає право дітей купувати пиво, а не дивитися мультфільми. Тарас Максименко, депутат обласної ради: — Тоді нам, членам молодіжної комісії, ледь не силою нав’язували думку, що найкраще буде «Юність» продати. Звісно, за умови збереження його профілю. Ми, зважаючи на жалюгідний стан приміщення, погодилися. На той час формально був там підлітковий клуб, а вихователі виконували, по суті, роль сторожів — кінотеатр орендували для комп’ютерних ігор. Сергій Дем’янков, директор кінопалацу «Україна»: — У 2005 році ми пропонували дати «Юність» нам в оренду, щоб відновити там кінотеатр. Проте тоді єдиною умовою міської влади був повний продаж. Стартова ціна у 800 тисяч була для нас зависокою, тому ми відмовились. Нині, щоб облаштувати кінотеатр, потрібно приблизно півтора мільйона гривень. Едуард Дроздик, колишній начальник відділу у справах сім’ї та молоді Рівенського міськвиконкому: — «Юність», якою користувався відділ, ми хотіли відродити. Але тільки на ремонт системи опалення необхідно було виділити 250 тисяч гривень. Звісно, таких грошей у нас не було. Міський голова Віктор Чайка поставив питання категорично: як не можете нічого зробити самі — продавайте. Ми під тиском погодилися, бо, зрештою, нам пообіцяли, що там буде дитячий кінотеатр. Виграв конкурс підприємець Руслан Г. заплатив він 835 тисяч гривень. Руслан Г., підприємець: — Відверто кажучи, не розумію позицію окремих членів міськвиконкому. Це вже якась напасть — скільки займаємося реконструкцією в місті, стільки нам палиці в колеса встромляють. Я дійсно хотів відремонтувати в «Юності» дитячий кінотеатр. Зрештою, кінобізнес теж приносить прибутки. Розробили проект, витративши чималі кошти, виграли конкурс і викупили приміщення. Відразу почалися проблеми — виявилося, що чинні будівельні норми забороняють розміщення кінотеатру в житловому будинку. Коли будинок у 1964 році здавали в експлуатацію, про таке, звісно, і не думали. Я потрапив у прикре становище — гроші за проект кінотеатру заплачені. Але бізнес не може стояти на місці. Рішенням суду пункт у договорі про «обов’язковість» кінотеатру знято, до речі, представники управління комунальної власності на суді нічого проти цього не мали. Тому в «Юності» буде магазин дитячих іграшок. Але коли він буде — ще невідомо. У ході реконструкції (ми вже перекрили дах, витративши тільки на матеріали 100 тисяч гривень) «випливла» ще одна задавнена проблема. Мешканці будинку на майдані Незалежності, 3 вже давно потерпають від неї. Рано чи пізно може статися аварія — вода вже кілька років розмиває фундамент, підвал повний води. Відкачування води, яке ми робимо, ефекту не дасть. Потрібно міняти всю систему каналізації, а це 400 тисяч гривень, ми самостійно такі обсяги не потягнемо. Тільки ремонт «Юності» потягне на півтора мільйона. Я вже й фотографії жахливі з підвалу носив до міського управління ЖКГ — там скрушно кивають головою, співчувають, але кажуть: немає грошей. Цікаво, куди ті гроші діваються? Але відтепер це не мій клопіт. Приміщення належить вже іншій людині, вона й займеться магазином. Олег Хомич, член міськвиконкому: — Якщо судом чи іншим органом скасовується вимога збереження спеціалізації, то я вважаю, що міська влада повинна повернути гроші власнику приміщення і виставити його заново на конкурс. Адже ціна приміщення у центрі міста без умови збереження спеціалізації, думаю, могла б бути у десять разів більшою. Хоча я за те, щоб кінотеатр тут усе-таки зберегти. А то вже не одне дитяче кафе мало б зберігати свою спеціалізацію, натомість у них створюють зовсім не дитячі заклади і навіть торгують у них алкоголем. В результаті місць для відпочинку дітей у місті все менше. Взагалі, це не рідкість у нас, що під одне призначення об’єкт виділяють, а під іншим він опиняється. А що стосується приміщення «Юності», то я думаю, що всі ті приписи контролюючих органів можна виконати і зберегти його спеціалізацію. Інша справа, що для цього потрібно у нього вкласти більше грошей. Микола Чумак, провідний фахівець відділу нормативно-технічної роботи та ліцензування головного управління МНС України в Рівенській області: — Кінотеатр «Юність» був збудований у житловому будинку, коли фактично не було, як таких, жодних будівельних норм і вимог. Натомість у Державно-будівельних нормах (ДБН), що набули чинності з 1 січня 2006 року, було чітко зазначено, що розташування кінотеатрів у житлових будинках не передбачено. Більше того, у ДБН, що стосуються культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, зазначені суворі вимоги вже до кінотеатрів, зокрема, яка повинна бути площа, яка висота, зал і сцена. Якщо всіх вимог дотриматися, то «втиснути» кінотеатр у будинок на майдані Незалежності просто нереально. Коли до нас звернувся власник приміщення і запитав, чи можна в ньому відновити роботу кінотеатру, ми йому все й роз’яснили. Він і сам зрозумів, що якщо все робити у повній відповідності до чинних норм і правил, то дуже багато коштів доведеться вкладати в реконструкцію, точніше, фактично на будівництво нового кінотеатру. Зважив на все та відмовився від попередніх намірів. Віктор Чайка, міський голова Рівного: — Приміщення кінотеатру «Юність» ми вимушені були продати. Адже воно протягом 40 років ні разу капітально не ремонтувалося і перебувало у жахливому стані. Коштів, щоб вкласти у його ремонт, як це було зроблено з кінотеатром «Жовтень», у нас не було. Тож ми продали це приміщення з конкурсу, заклавши в умови збереження його спеціалізації. Купив «Юність» той, хто запропонував за нього більше грошей. Коли пожежники новому власнику заборонили влаштовувати у приміщенні кінотеатр, він звернувся до суду. Суд зобов’язав пункт про збереження спеціалізації з умов договору виключити. Наскільки все це законно, будуть з’ясовувати наші юристи. Тільки після цього буде прийматися рішення про подальшу долю цього приміщення. Особисто я за те, щоб у ньому залишався дитячий кінотеатр. Адже магазинів у центрі міста вже й так достатньо.
