Дебати про те, чи реальна криза середнього віку, або її вигадали психологи, тривають вже давно. Першим про існування періоду, коли людина незадоволена всім, що вона зробила, і усвідомлює, що багато чого треба встигнути до власної смерті, в 1965 році заговорив Елліотт Жак (Elliott Jaques) у книзі "Смерть і криза середнього віку".
У 2009 році група психологів з Цюриха опублікувала критику на цю теорію. Прийнято вважати, що в період "кризи" у людей збільшується кількість психологічних проблем, однак реальних підтверджень цьому знайти не вдавалося. Нове дослідження вчених показує, що дійсно багато людей менше всього задоволені своїм життям приблизно в 40 років. Щоб прийти до таких висновків, дослідники проаналізували зміни сприйняття життя й благополуччя десятків тисяч людей. Учасників просили оцінити, наскільки вони задоволені своїм життям, використовуючи для відповідей шкалу від 1 до 7. Виявилося, що залежність рівня щастя і задоволеності життям від віку можна зобразити у вигляді U-подібної кривої, де саме "дно" і є криза середнього віку. Вчені підкреслюють, що дані дослідження свідчать про те, що криза середнього віку розвивається саме через зміни якості життя конкретної людини, а не через порівнювання з іншими.
