Популярний нині вислів "глобальне потепління" лише частково окреслює величезний пласт питань, який відкривається разом зі змінами кліматичних умов на Землі. За дослідженнями вчених, в Україні від наслідків зміни клімату найбільше потерпають її західна та південна частини. Зрозуміло, що не оминули вони й екосистему Поліського регіону. Детальніше про те, що варто чекати від кліматичних змін, у розмові з доктором сільськогосподарських наук, професором, старшим науковим співробітником Поліського центру агроекології і природокористування та адаптації аграрного виробництва до змін клімату Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук Сергієм Веремеєнком. Він застерігає, що кліматичні зміни — це закономірний процес, і вони вимагають змін і від людей, пристосування до нових умов.
— Поясніть насамперед, що є причиною кліматичних змін.
— Можна почути думку, що кліматичні зміни, які сталися останніми роками, мають винятково природне походження і зумовлені сонячною активністю. Однак все більше дослідників схиляються до думки, що ці зміни мають і антропогенний характер. Тобто глобальне потепління спровокувала наша з вами діяльність на планеті, під час якої вивільняється значна кількість енергії. Саме вона є непрямим джерелом глобального потепління.
До слова, за даними різних дослідників, за останні 100 років температура повітря на Землі у середньому зросла на півградуса. Але у різних частинах планети ці зміни відбуваються з різною швидкістю. На території України зміни клімату відчутні навіть без спеціальних спостережень — скоротилася тривалість зимових періодів, зими стали теплішими. Згідно з даними львівських дослідників, за період 1991-2005 pp. середня температура повітря у січні була вища за норму майже на 2°С, а у лютому — на 1,3°С. У вересні й грудні середньомісячні температури повітря були нижчі за норму на 0,2°С і 0,3°С відповідно. І лише в жовтні та листопаді температура повітря залишилася незмінною. Водночас спостерігається тенденція до збільшення частоти небезпечних метеоявищ, почастішали прояви природних стихій — суховіїв, злив, зледенінь, повеней, підтоплення тощо. І вони так чи інакше зумовлені кліматичними змінами. — Окрім певного змішання сезонів, зміни середніх температур, як ще відчувається вплив зміни клімату? — Наслідки глобального потепління найвідчутніші у західній та південній частинах країни. Це яскраво виявляється у зміні параметрів ґрунтового клімату, фітосанітарного та еколого-гідрологічного стану ґрунтів. Тому вітчизняні дослідники цих процесів наголошують, що сільське та лісове господарство будуть тими галузями, які відчують вплив кліматичних змін найістотніше. На перший погляд здається логічним припущення, що підвищення температури повітря і кількості опадів зробить клімат м'якшим і теплішим. Однак при детальному розгляді з'являється велика кількість негативних тенденцій для виробництва. Зростання середніх температур повітря взимку, безсумнівно, буде погіршувати умови перезимівлі озимих культур і навіть викликати їхню загибель від вимокання і випрівання при почастішанні відлиг. Підвищення температури повітря в липні-вересні призведе до сильного підвищення теплозабезпеченості вегетаційного періоду, до екстремальних температур на заключному етапі визрівання культур та більш раннього їхнього достигання. Нестабільність режиму опадів підвищить загрозу до посух і призведе до загального зростання ризикованості землеробства. Крім того, при наростанні літніх температур більшість опадів буде витрачатись на швидке випаровування, обмежуючи живлення річок. Зміна клімату призведе до погіршення умов ведення землеробства в деяких регіонах. Хоча кліматичні зміни в Україні в найближчі 10 років матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для сільського господарства, і співвідношення цих наслідків буде різним у різних агрокліматичних зонах. Пролонгація вегетаційного періоду буде сприятливою для господарства північної частини країни, зокрема, і зони Полісся. Для південної ж, навпаки, це може призвести до збільшення посух.Сергій Веремеєнко
Відповідно до кліматичних сценаріїв, через 20-30 років теплозабезпечення агрокультур у північній половині країни може досягти або перевищити сучасний рівень теплозабезпечення півдня країни. Сума температур дасть змогу без обмежень висівати кукурудзу на зерно більш урожайних середньостиглих і пізніх сортів у північних районах країни, вирощувати соняшник пізніх сортів. Тобто у нашому регіоні ми зможемо повноцінно вирощувати сільськогосподарські культури, які ще десяток років тому були для нас незвичними. Зрозуміло, що такі зміни вплинуть і на ведення лісового господарства. Для прикладу, Рівненщина — це область, де лісом вкрито 36,6% всієї території. Зміна температурних режимів, загроза посух тощо можуть призвести до появи нових шкідників у лісі чи хвороб дерев. Тому у перспективі потрібно переорієнтовуватися на вирощування нових лісових культур, краще пристосованих до кліматичних змін, застосування нових технологій і підходів у створенні лісонасаджень.
— Чи можна у сучасному світі якимсь чином запобігти негативним наслідкам кліматичних змін чи хоча б не погіршувати ситуацію?
— На жаль, остаточного сценарію із запобігання негативним наслідкам кліматичних змін до цього часу не розроблено, оскільки до кінця не зрозумілі причини цих змін. Ця проблема ще чекає вирішення. Саме з цією метою створений і працює Поліський центр Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук. Він вивчає процеси, що відбуваються, з метою прогнозу кліматичних змін та розробки заходів з адаптації в першу чергу сільського та лісового господарства, які є найбільш вразливими до таких змін.
