Через "охоронців" глядацької моралі рівняни не побачили цього тижня скандальний російський фільм "Матч". У Києві прем'єра фільму відбулася, щоправда, за участю міліції. У багатьох інших містах фільм демонструється. З обмеженнями у віці — до 18 років заборонено, та у часі — дозволено показувати тільки увечері. Невже у мешканців сусідніх Житомира та Хмельницького психіка сильніша і вони не піддаються "московській пропаганді"?
Фільм "Матч" із Сергієм Безруковим анонсується як історична драма про футбольний "матч смерті" між радянськими футболістами і збірною зенітників люфтваффе в окупованому Києві влітку 1942 року. На думку активістів окремих партій та громадських організацій (які, очевидно, таки подивились цей фільм), кіно режисера Андрія Малюкова — "пропагандистське і антиукраїнське", паплюжить українців як націю та виставляє їх винятково посібниками фашистських окупантів. З цим вони й прийшли минулого тижня до рівненського кінотеатру "Ера" (на фото). Адміністрація кіноцентру вирішила показ фільму відкласти. Але не під тиском політиків, які мітингували під дверима, чи влади — у кабінеті директора "Ери" була помічена в цей же час Галина Кульчинська, заступник міського голови. А з міркувань власної безпеки — щоб не зіпсували "випадкові" глядачі дорогий екран. Галина Кульчинська, заступник міського голови Рівного з гуманітарних питань: — Я просто шокована інформацією про те, що начебто я домоглася скасування демонстрації фільму "Матч" у Рівному, замало не діючи "від імені та за дорученням" окремих політичних сил та громадських організацій. Що нібито, коли перед кінотеатром зібрався мітинг, то я від імені пікетувальників пішла на переговори до керівництва кіноцентру. Насправді це була винятково моя власна ініціатива. Про те, що в нашому місті мають показувати цей фільм, я випадково дізналася лише за півтори години до початку його першого сеансу. Річ у тім, що ми раніше обговорювали в сім'ї інформацію, поширену в ЗМІ, про цей фільм та про протистояння, яке він викликав в українському суспільстві. Бо буцімто сюжет картини перекручує історичні факти, а також зневажливо показує українців як націю. Мій 20-річний син-студент зателефонував мені у той день 27 квітня та каже: "Ми говорили з тобою про цей фільм, а він уже в Рівному. Наші хлопці його обговорюють в "неті", сперечаються та обурюються, але окремі таки збираються на нього піти". Відтак я одразу ж поїхала до кінотеатру. Не тому, що вважаю цей фільм антиукраїнським, бо, власне, самого фільму я й не бачила. А тому, що надто багато негативної інформації про цей фільм, протестів багато в певної частини українського суспільства. І я, як представник влади, а також як член Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, вирішила не допустити цього збурення серед громадськості Рівного. Не скажу, щоб наша розмова з керівником кінотеатру пані Марією була легкою, але ми таки дійшли компромісу. Вона мені показує державне прокатне посвідчення на фільм, каже, що сама нічого не вирішує, бо є над нею керівництво всеукраїнської мережі кінотеатрів "Мультиплекс". А я їй у відповідь, що однаково ми, влада Рівного, звертатимемось в Нацкомісію, щоб провели експертизу та надали фахову оцінку фільму. Чи насправді він такий "негативний" і потрібно скасовувати дозволи та ліцензії на його демонстрацію. Чи ж проблема перебільшена та надумана і фільм можна в Україні показувати. Отож і кажу пані Марії, якщо фільм визнають нормальним, то ви матимете час його показувати, адже прокатне посвідчення — до серпня. А поки давайте почекаємо, відкладемо демонстрацію. Якщо ж керівництво "запитає" з вас за зірвані сеанси, то, можливо, влада зможе це якось компенсувати, а якщо ні — то я особисто платитиму цю неустойку з власної кишені. На цьому й порозумілися. Вийшла з кінотеатру, а там вже цілий мітинг з плакатами. Я їм кажу: "Хлопці, згортайте плакати — кіна не буде". Та переповіла коротко, яка існує процедура, щоб зняти фільм з прокату. І жодних пафосних заяв "Ми перемогли!" чи "Ми такої ганьби у Рівному не допустимо!", як це подали, я насправді не викрикувала. Тому в мене навіть запитання до цих активістів політичних партій та громадських організацій. Якщо вони знали, що мають показувати "Матч" і були проти цього, то чому не звернулися до влади міста, а малювали собі потайки протестні плакати та організовували мітинг? Марія Шульган, директор кіноцентру "Ера": — Мені зателефонував один з представників політичної партії на ім'я Роман, на жаль, я не почула прізвища. У телефонній розмові, яка, як виявилось, без моєї згоди записувалась на диктофон, він намагався переконати мене не демонструвати фільм "Матч". І повідомив, що перед початком першого сеансу вони прийдуть пікетувати кіноцентр. Уже під час самого пікету в кіноцентр зайшла заступник міського голови Галина Кульчинська, яка запросила мене на розмову до мого кабінету. На зустрічі був присутній і керівник рівненської міліції Петро Єзгор. Пані Галина намагалася мені довести, що ми чинимо неправильно, хоча я показувала усі документи на демонстрацію, зокрема, прокатне посвідчення, видане Міністерством культури. Тобто якщо тут можуть виникати якісь претензії, то не до кінотеатрів, які є ретрансляторами стрічки, а саме до Мінкульту, яке її дозволило. Власне, у розмові з керівником міліції я дізналась, що в мітингувальників є банки з чорнилом. Тобто вони готові зіпсувати екран, який коштує 57 тисяч доларів! Я підійшла до касира й з'ясувала, що на сеанс не продано жодного квитка. Тому, щоб хтось з противників фільму не потрапив на сеанс і не кинув чорнило в екран, спільно з керівництвом "Мультиплексу" ми вирішили перенести демонстрацію в інший зал, де екран не настільки дорогий. Проте для другого залу потрібна плівкова копія, якої у дистрибуторів поки що немає. Але вони пообіцяли, що як тільки якийсь з кінозалів в Україні завершить демонстрацію "Матчу", плівку привезуть до нас. Не хочу загадувати, але, можливо, вже цього тижня це питання вирішиться. Тобто ми нічого насправді не скасовували. Тим більше, не скасовувало сеанси і керівництво загальної мережі кінозалів. Як вихід із ситуації, я запропонувала мітингувальникам, якщо вони не хочуть демонстрації стрічки в Рівному, або викупити усі квитки на тиждень (сеанс раз на день), або орендувати кінозал саме на час сеансу.
