Якщо «паливна» тема вже набила оскому, то те, що діється на продовольчому ринку області, ще тільки стає предметом для обговорення. Кажуть, щось нехороше там робиться. Бо подорожчання пального (будь воно тричі неладне) неодмінно тягне за собою подорожчання на все. В тому числі на харчі. А це вже не тільки автолюбителям та пасажирам близьке — зачіпають ціни на продукти всіх без винятку. Схоже, єдиною спокійною людиною в цій ситуації залишається голова Рівенської облдержадміністрації Микола Сорока. Секрет «олімпійського» спокою пана Сороки наш кореспондент з’ясовував під час інтерв’ю.
— Пане голово, як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на продовольчому ринку області? — Поки що я не бачу причин особливо хвилюватися за продовольчий ринок — ситуацію вважаю стабільною. У нас в області є повне порозуміння між владою та підприємницькими структурами. Результат цього — стабільні ціни на ринку хліба та хлібобулочних виробів, борошна, олії, вершкового масла. Вартість більшості основних харчових продуктів на Рівенщині нижча від середньої по Україні. Це стосується, зокрема, пшеничного борошна, житньо-пшеничного хліба, молока, сметани, яловичини, круп, макаронних виробів тощо. Я б сказав так, що на ту продукцію, яка виробляється у нас в області, відчутного підвищення цін немає, а ось та, що завозиться, дійсно дорожчає. Наприклад, рис зріс у ціні на 5-15 копійок. А от яйця та молоко, навпаки, подешевшали відповідно на 33 та 7%. Щодо ціни на цукор, то її підвищення є сезонним і відбувається щороку. Але, для інформації — у нинішньому місяці його вартість на 15-26 копійок нижча, ніж була в цей час торік. Ситуацію ми прогнозували і спрацювали оперативно. Вже проведено переговори з Державним резервом щодо поставки на Рівенщину цукру за ціною 2,3-2,5 грн. за кілограм. Найближчими днями цей цукор з’явиться на ринках області. — Хто, на ваш погляд, посприяв виникненню «кризи» із зерном та борошном? Чи не нагадує це почерк організаторів минулорічної продовольчої кризи? — По-перше, на сьогодні кризи не існує. Зусиллями обласної державної адміністрації та при допомозі Кабінету Міністрів повністю забезпечено потреби краю у зерні та борошні до нового врожаю. Тому й ціни на хліб на Рівенщині залишаються стабільними, нижчими, ніж у середньому по Україні, а також продовжується випікання так званого соціального сорту за ціною 96 копійок. А щодо минулорічної ситуації, то вважаю, що кризу спровокував сам механізм ринку. Коли селянин, який вперше за багато років отримав великий врожай, зрозумів, що нарешті може його продати і заробити гроші, він це зробив. Тобто все правильно — спрацював ринок, у функціонування якого ЄС вимагав і вимагає від нас не втручатися. Але уявіть собі, що тоді, під час кризи, Президент і уряд не втрутилися б у ситуацію. Ось тоді була б криза. А так виникла проблема і влада з гідністю її розв’язала. Тому ще раз повторюю — сьогодні кризи немає. Є ефект функціонування вільного ринку, до чого ми повинні звикати, адже йдемо до європейської спільноти. А там вільний ринок — це головний рушій економіки. — Які заходи вжиті облдержадміністрацією для подолання негативних тенденцій? Яких результатів вдалося досягнути? — Давайте по порядку. Ми щоденно здійснюємо моніторинг цін на основні товари. І щотижня на апаратних нарадах в адміністрації це питання окремо заслуховується. Обласна влада має тісний контакт з основними сільгоспвиробниками та переробними підприємствами. Це дозволяє оперативно і, як кажуть, «полюбовно» реагувати на зміни у ціноутворенні й спрямовувати його в потрібне русло. Хочу підкреслити, що все це відбувається публічно. Але буває, що таких заходів для врегулювання ситуації недостатньо. Тоді ми в рамках чинного законодавства запускаємо у дію інші методи впливу. Наприклад, обмежуємо рентабельність, торговельні надбавки тощо. Але, підкреслюю, здійснюється це не в командному режимі, а в режимі діалогу і зі споживачами, і з виробниками. Наприклад, минулого літа для підприємств-виробників борошна, круп, макаронів, цукру та олії було встановлено граничний рівень рентабельності 5% та торговельну надбавку на ці продукти — 10%.Така ж рентабельність сьогодні діє для хлібопекарської промисловості. І тільки 8 копійок може «накрутити» на буханці торгівля. Я завжди повторюю: хліб — це не той продукт, на якому треба наживатися. Це стратегічний продукт. І в області з листопада 2003 року на нього ціни стабільні, хоч ви знаєте, що борошно подорожчало на 60%. Ось це я вважаю найкращим результатом вжитих заходів.
