Шахрайські схеми розкрадання коштів вкладників кредитних спілок не оминули й Рівненщину. Численні мешканці області, здебільшого пенсіонери, купилися на умовну демократичність. Коли начебто усі члени спілки мають рівні права, незалежно від розміру внеску, можливість отримати вищі, ніж у банках, відсотки за депозитами, чи ж взяти кредит на дуже привабливих умовах. Про що сьогодні гірко жалкують. Так, по кримінальних справах, порушених проти двох кредитних спілок, вже проходить 400 потерпілих рівнян, які втратили 800 тисяч гривень. А 118 вкладників ще однієї спілки ризикують так і не отримати свої 2,9 мільйона гривень.
— Слідчий відділ управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Рівненській області розслідує кримінальні справи за обвинуваченням у вчиненні злочинів службовими особами ПП «Капітолій» та ТОВ «Благо-Інвест», які діяли на території Рівненської області. Двом керівникам пред’явлено обвинувачення, вони перебувають під вартою, один — на підписці про невиїзд. Їх банківські рахунки «заморожені», — розповідає в.о. заступника начальника УБОЗ УМВС України в Рівненській області В’ячеслав Сербін. — Число ошуканих зростає мало не щодня. На сьогодні у кримінальних справах фігурує вже понад 22 тисячі постраждалих українців із 23 областей України. Адже філії кредитних спілок працювали у кожній області. Відтак лише від мешканців Рівненщини ми вже отримали 400 заяв на загальну суму збитку у близько 800 тисяч гривень. В’ячеслав Сербін також повідомив, що правоохоронці продовжують пошук ошуканих вкладників кредитних спілок «Капітолій» та «Благо-Інвест». Мешканці Рівненщини, які протягом 2005-2010 років уклали договори з ними на отримання позики, можуть звернутись в УБОЗ в Рівненській області за адресою: м. Рівне, вул. Пушкіна, 4, тел. — 679-593. Громадянам інших областей можна звертатися за місцем проживання до територіальних УБОЗ. Кредитна спілка «Єдність» прискіпливої уваги рівненських правоохоронців ще не удостоїлася, але справи тут не кращі. 78-річний Іван Вакулюк з села Підлужжя Дубенського району свої заощадження та гроші, виторгувані від продажу меду з власної пасіки, відніс у «Єдність» у липні-серпні минулого року. Загалом кілька десятків тисяч гривень він розбив на два депозитних вклади. Згідно з умовами угоди, по першому з них йому гарантували 32% річних, по другому — 20%. — Обіцяні відсотки, на які я власне й спокусився, виплачували сповна і вчасно до 11 січня, а потім перестали, — розповідає Іван Вакулюк. - Але якби ж тільки це, а то ще й з вкладів повернули тільки вісім тисяч гривень. Сказали, що грошей немає, оскільки позичальники їх вчасно не повертають. Я звернувся до суду, суд визнав мою правоту і зобов’язав спілку зі мною розрахуватись, провадження пішло у виконавчу службу, але… Спілка зібрала збори, з порушеннями передбаченої процедури створила ліквідаційну комісію, і вийшло, що виконавча служба не при ділі. З цим кілька вкладників звернулись у прокуратуру, вона опротестувала рішення зборів про створення ліквідаційної комісії. Але протест прокурора Рівного у спілці відхилили, і все залишається без змін, грошей вкладникам так і не повертають, і хто зна, чи повернуть. На 29 серпня ще одні збори членів спілки заплановані, можливо, тоді нарешті щось проясниться? Шестеро інших вкладників кредитної спілки «Єдність» у своєму листі до редакції «РВ» також ставлять під сумнів легітимність створення ліквідаційної комісії спілки. Водночас вони вважають, що в їхніх бідах винне не тільки правління спілки. У своєму листі вкладники «Єдності» пишуть: «На наше запитання, чому спілка стала неплатоспроможною, куди дивились правління, спостережна рада та ревізійна комісія, почули єдине: «Правління не було повністю самостійним, рішення по всіх вагомих питання приймали засновники спілки». Хто ж вони, ті засновники, які мали такий вплив? Як вдалося нам з’ясувати, це дві особи, які працюють в обласному відділенні Національного банку. Це вони безпосередньо керували роботою спілки, добирали правління, відкривали нові представництва, і лише за їхньою вказівкою витрачалися гроші і видавалися сумнівні кредити. В результаті кошти нам не повертають, спитати за це немає з кого, бо проходить самоліквідація спілки, а це найкраща ширма для банкірів, які професійно організували собі побічний бізнес за рахунок коштів пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни та праці». Віктор Дівик, голова ліквідаційної комісії кредитної спілки «Єдність»: — Хоч я й голова ліквідаційної комісії, проте й сам визнаю, що на зборах її створили не зовсім правильно. Проте тоді ми не вбачали якогось підвоху, прагнули виправити ситуацію, дізнатися, що насправді коїться у спілці і звідки всі проблеми. Відтак лише коли почала працювати комісія, ми й дізналися про раніше невідомі нам факти. Спілка була заснована в 2004 році як Рівненська обласна. За цим стояли конкретні люди, і задумка сама по собі була непогана, бо йшлося про прибутковий бізнес. Але наприкінці минулого року почались проблеми з виплатою грошей вкладникам. Коли люди почали запитувати, чому так сталося, де кошти, їм відповіли, що не повертають вчасно гроші інші члени спілки — позичальники. Але коли ми проаналізували навіть відкриту фінансову звітність, то виникло багато запитань щодо наведених в ній цифр, балансу прибутків та витрат. З’ясувалося, що за весь час своєї діяльності спілка витрачала більше, ніж заробляла. І виживала лише тому, що продовжувала брати гроші від нових вкладників і навіть взяла чималий кредит у банку. А ще у 2008 році шахрайським способом у Володимир-Волинському заволоділа 2,5 мільйонами. Ці гроші були виплачені на фіктивних осіб. Були порушені кримінальні справи, осіб яким насправді дісталися гроші спілки, начебто шукають… Але думаю, що в цій афері не обійшлося без правління спілки, бо ж бачимо, за якими документами виписують кредити, кому вони дістаються... Коли заяви людей стали масовими, а коштів не стало, щоб їм віддати, на збори було винесено питання щодо самоліквідації спілки. Правління само було за самоліквідацію, бо з початку такого процесу всі права і обов’язки переходять до ліквідаційної комісії. А правління та засновники опиняються в стороні і вже фактично їх неможливо притягнути до відповідальності за те, що довели спілку до такого стану. До якого саме, можна судити з таких цифр. 118 вкладників поклали на депозити в спілку загалом близько 2,9 млн. гривень. 345 тисяч гривень спілка взяла у кредит в банку. Але ще у спілці є близько 460 позичальників, які отримали загалом у кредит 3,9 млн. грн. І з цих грошей у Володимир-Волинському «зависло» 2 млн. 250 тис. грн., бо вони були виписані на 119 позичальників, більшість з яких виявились підставними.
