Найкращі фестивалі липня

Боротьба кремезних дядьків, вимазаних олією, чемпіонат із бігу з дружинами на спинах та перегони суден із пивних бляшанок — усі ці незабутні видовища можна побачити протягом липня.

Киркипинар, боротьба в олії, Едірне, Туреччина Колись дуже давно воєначальник Османської імперії Сулейман-паша, щоб його солдати не розслаблялися між битвами, змушував їх боротися між собою. Одного разу в бійці зійшлися одразу 40 чоловіків, а поєдинок двох найзапекліших бійців затягнувся аж за північ, й обоє ледь не сконали від виснаження. Невідомо, чи змазували вже тоді тіла бійців олією, але в наш час так роблять. Головне завдання, що стоїть перед учасником — не дати супернику в себе вчепитися. Варто сказати, що боротьба доволі жорстока, зокрема, бійцям не забороняється хапати одне одного за особливо ніжні місця. Хоча, напевно, воно того варте, адже винагорода переможцеві — золотий пояс на 14 каратів. Триденний фестиваль уже дуже давно переїхав із Киркипинара в Едірне, однак колишню назву за ним залишили.

Кубок Верблюда, Аліс-Спрінгс, Австралія Родзинка верблюдячих перегонів — те, що ці тварини непередбачувані й дратівливі. Вони огризаються, можуть плюнути далі ніж на 3 метри, а під час перегонів — заклякнути на місці або ж рушити в протилежний бік.

Найменш заселена Північна територія Австралії, де розташоване місто Аліс-Спрінгс, на час цих перегонів пожвавлюється та радо розважає гостей.

Світовий чемпіонат із носіння дружини, Сонкаярві, Фінляндія Цей фестиваль проводять із 1992 року, а в основі його лежить старовинна, не така й весела, традиція викрадати жінок із сусідніх селищ. Долаючи 253,5-метрову дистанцію, учасники мусять пробігти по піску, траві, гравію, здолати дві перешкоди та ділянку з водою завглибшки метр. Найкращого бігуна винагороджують сувенірами та пивом, кількість якого відповідає вазі прекрасного "вантажу". До слова, за умовами конкурсу, жінка має бути важча за 49 кіло, інакше ж бо буде зовсім нецікаво.

Сан-Фермін (Біг биків), Памплона, Іспанія Оспівана Ернестом Хемінгуеєм пробіжка відчайдухів попереду розлючених биків є частиною святкувань на честь покровителя міста, Святого Ферміна. Без травм чи навіть смертей не минає жодного року, наприклад, забіг 2007 року офіційний сайт описав як "швидкий та чистий", бо "лише" трьом учасникам знадобилася медична допомога, зокрема, один із них одержав удар рогом.

Маршрут encierro (Бігу биків) — від загонів Корралес дель Гас до площі, на якій потім відбувається корида. Бики здатні розвивати швидкість до 55 кілометрів за годину, тож бігунам не варто ловити ґав.

Наадам, Улан-Батор, Монголія Найграндіозніший фестиваль Монголії присвячений "чоловічим видам спорту" — боротьбі, їзді верхи, стрільбі з лука та, звісно, неофіційно, перехилянню чарчин із напоєм із ферментованого кобилячого молока, айрагом. Повна назва цієї багатовікової традиції — Ерійн Гурван Наадам. Вона народилася як ритуал вшановування гірських богів, а Чингісхан використовував чоловічі змагання як спосіб відбору новобранців. До слова, хорошою прикметою вважається доторкнутися до поту вершника або борця-переможця.

Фестиваль Днів Хемінгуея, Кі Уест, штат Флорида, Сполучені Штати У ці дні, щоби взяти участь у Конкурсі двійників Хемінгуея, до бару Sloppy Joe's, де в 1930-х роках письменник вихилив немало "дайкірі", з'їжджаються по півтори сотні бороданів. Іще в програму фестивалю входить біг биків — щоправда, худоба в ньому задіяна значно безпечніша, ніж та, що мчить вулицями під час іспанського Сан-Ферміна, улюбленого свята Хемінгуея.

Фестиваль часнику в Гілрой, штат Каліфорнія, Сполучені Штати Один раз на рік до маленького містечка в окрузі Санта Клара звозиться понад 2 тонни свіжого часнику. Тут із ним печуть хліб, кладуть у соуси, додають до морепродуктів та навіть морозива. За уїк-енд у Гілрой, який називають часниковою столицею світу, подають близько 65 тисяч порцій різних наїдків. Креативні учасники навіть створюють прикраси з білих ароматних зубочків. Фестивалю часнику в Гілрой уже 30 років, і за цей час він допоміг зібрати мільйони доларів для благодійних організацій.

Ратх-Ятра (Фестиваль колісниць), Пурі, Індія

Незважаючи на дощі, що поливають Індію в цю пору року, на головній вулиці Пурі завжди збирається натовп, щоб вшанувати божество Джаганнатха — одну з інкарнацій Кришни. Зображення Джаганнатхи, його брата Балабхадри та сестри Субхадри урочисто провозять трьома колісницями, які супроводжують численні паломники й туристи.

Фестиваль народної творчості в Марракеш, Марокко Площа Джема-аль-Фна з її торговцями, пожирачами вогню, ворожками та заклиначами змій створює таке враження, наче Марракеш-фестиваль триває весь рік. Тож під час Фестивалю народної творчості тут лише суттєво більшає барв, драйву та колориту.

Калгарі Стаппід, Калгарі, Канада

Цей ковбойський фестиваль проголошує себе найкращим шоу на свіжому повітрі усієї планети. Сюди запрошують найкращих світових майстрів родео, а призовий фонд становить 1,6 мільйона канадських доларів. Одним зі змагань є "Пекельні півмилі" — перегони на кінних ретрофургонах.

Свято Санта-Марія де Рібартеме, Понтеведра, Іспанія Ніби в якомусь гротескному сеансі групової психотерапії люди залазять у труни та прикидаються мертвими. Їх урочисто транспортують до церкви Святої Марії де Рібартеме, якій врешті дякують за порятунок від смерті.

Гіон Мацурі, Кіото, Японія Процесія платформ ямабоко уперше пропливла вулицями Кіото у 869 році до нашої ери, її супроводжували сановники, які несли 66 алебард, представляючи 66 японських провінцій. Це було зроблено, щоб умилостивити бога Гозу Тенноу, аби він позбавив місто від чуми.

Щоб зрушити з місця ці храми на колесах, потрібно аж 40 осіб. Деякі з блоків, із яких складаються платформи, важать понад 10 тонн. В урочистому перфоменсі беруть участь танцівники в костюмах чапель, дівчатка, вбрані в легкі кімоно юката, цокотять вулицями в дерев'яних черевичках. Зірка параду — чіго, хлопчик, який їде на головному ямабоко, у традиційному синтоїстському вбранні та короні. Аби підготуватися до такої місії, дитина мусить пройти тижні очищення.

Регата пивних бляшанок, Дарвін, Австралія У 1974-му до міста Дарвін прибуло багато будівельників, щоб виправити руйнування, які накоїв циклон Трейсі. Конаючи від спекотного клімату, вони випивали стільки пива, що в місті утворилися цілі гори порожніх бляшанок. Тоді-то одного з місцевих мешканців осяйнула думка — а що, як побудувати з них суденця та влаштувати регату? Задум припав усім до душі, і тепер щороку тут змагаються до 30 суден, що досягають 12 метрів у довжину. Їх будують у вигляді крокодилів, кораблів вікінгів тощо.

Міжнародний фестиваль боді-арту, Зеебоден, Австрія Гості цього заходу мають змогу як подивитися на розмальованих моделей, так і підставити під пензель власне тіло. Подивитися на роботу майстрів боді-арту, що працюють у різних техніках, з'їжджаються десятки тисяч людей. У рамках фесту проводяться конкурси та семінари для художників, моделей та фотографів.

Фієста дель Реденторе, Венеція, Італія У 1755-1777 роках епідемія чуми забрала 50 тисяч життів у Венеції, викосивши третину городян. Коли пошесть відступила, на знак подяки Ісусові було збудовано церкву Іль Реденторе та започатковано традицію фестивалю. Сьогодні це одне з найулюбленіших свят венеційців, що відзначається з вином, феєрверками, катанням та перегонами на гондолах.

Мвака Когва, Макундучі, Занзібар У день святкування Нового року на Занзібарі сусіди гамселять одне одного банановими стеблами, проводячи таким чином ритуал очищення. Жіночий хор співає пісень про сім'ю та сільське життя, а кульмінацією церемонії є спалення символічної хатини з кокосової соломи. Це роблять задля того, щоб будь-яка пожежа, яка станеться в новому році, не мала трагічних наслідків.

Womad, Вілшир, Англія Фестиваль Womad (World of Music, Arts & Dance) з'явився завдяки фронтмену гурту Genesis Пітерові Гебріелу в 1982 році. Тут можна послухати музик із різних країн, від Малі до Монголії, від південнокорейських перкусіоністів до єгипетських лірників.