Бюджетний процес, яким зазвичай полюбляють займатися депутати усіх рівнів напередодні нового року, ще не завершився. Хоча обласний бюджет депутати облради вже ніби й прийняли. Однак вже сьогодні видно «слабкі місця» бюджету Рівенcької області зразка 2005 року. До того ж, ніхто не може зараз сказати, якого остаточного вигляду набуде головний кошторис області вже у лютому цього року.
Верховна Рада, скоріше через політичні, ніж економічні міркування, прийняла державний бюджет наприкінці грудня. Термінові телеграми з проханням і на місцях прискорити прийняття бюджетів від голови бюджетного комітету, вірного сподвижника Ющенка та, за сумісництвом, відомого українського підприємця Петра Порошенка полетіли в усі кінці держави. Рівенська обласна рада із завидною оперативністю відгукнулася на це прохання і ще 30 грудня прийняла на своїй сесії бюджет на наступний рік. «За» проголосувало 40 із присутніх 42 депутатів обласної ради, що, власне, і стало чи не єдиним винятком із загалом вже звичної картини рекордної одностайності й блискавичності, з якою обласні депутати впродовж останніх років приймають бюджетні рішення. Усі дискусії, які передували ухваленню бюджету, були перенесені до депутатських комісій — але й там, на комісіях, депутати, перемагаючи передсвяткову втому, «принципово» боролися за декілька тисяч гривень додаткового фінансування для певних галузей. Такі дрібні забаганки не зустрічали спротиву і успішно задовольнялися комісіями. Зрештою, усі розуміли, що вже у лютому Верховна Рада повернеться до перегляду держбюджету, а тому і депутатам облради наприкінці зими доведеться коригувати свої рішення. За задумом депутатів обласної ради, цього року бюджетні доходи Рівенщини повинні становити 370 мільйонів гривень, видатки теж повинні «вписатися» у цю суму. В обласному бюджеті, на відміну від державного, дефіциту не буде. Навпаки, запланований навіть профіцит (це коли отримуєш більше, ніж віддаєш) у розмірі аж... 600 гривень. Дрібничка, але приємно. Про особливості національного бюджетотворення розповів голова бюджетної комісії облради Олександр Юркевич: — Скільки б область не заробляла, ми майже все повинні віддати до Києва, а потім звідти отримати субвенцію. У нас залишаються тільки надходження від прибуткового податку на доходи громадян та кошти від земельного податку. Все інше йде в столицю. Там, у центрі, в Мінфіні аналізують, скільки область може «заробити» сама і скільки їй потрібно дати, щоб вона нормально жила. Тож таким чином у надрах Мінфіну народжується цифра «дотації вирівнювання» (цього року вона для області становить 66 мільйонів гривень). Ще у Києві передбачають додаткові кошти — субвенції — на цільові витрати (виплату пільг, компенсацій, зарплат тощо). Цього року така субвенція з держбюджету для Рівенщини становить 200 мільйонів. Щоб долучитися до цього процесу і «вибити» додаткові кошти, мені разом із головним фінансистом області Яковом Редьком іноді доводиться днювати і ночувати в Кабміні, намагаючись переконати столичних чиновників у необхідності виділення додаткових коштів. Не завжди це у нас виходить. У Києві беруть усереднені цифри по Україні й визначають за формулою залежно від кількості населення — стільки на культуру, стільки на освіту, стільки на охорону здоров’я. Саме на освіту цього року коштів не пожалкували — це чи не єдина галузь, яку профінансують майже стовідсотково від потреби. А от охорона здоров’я знову буде фінансуватися лише наполовину від потреби, коштів для утримання органів місцевого самоврядування в області вистачить тільки на 8 місяців. Ми завжди пишемо і просимо те, що нам потрібно, а отримуємо те, що є. Будемо сподіватися на те, що держбюджет зростатиме, а разом із ним зросте і бюджет нашої області.
